07.09.2017, 12:04

Лакмусовий Саакашвілі, чи Пошуки нового лідера нації

Тетяна Фінкевич | Все новости автора

Нові політичні баталії будуть брудними, маніпулятивними, безжальними та винахідливими. Дорога до нового президентства розчищається та зачищається. «Тимчасовий» колись президент планує трохи затриматись.

Вибори - це така захоплююча українська рольова гра, де політики шукають спосіб, аби прибрати конкурента, а люди чекають лише кандидатури, щоб повірити у нового месію. Результати цієї гри ми спостерігали 26 років. Вигравав найспритніший, а народ розчаровувався.<

Нація шукала лідера, що витягне країну з болота. Спочатку комусь видалось, що ним може стати Ющенко, інші думали, що Україну врятує Тимошенко, ще іншим і при Кучмі було добре, а дехто молився на Януковича. Проте стільки було пустих розмов від чоловіка у вишиванці та маніпуляцій від леді в білому, що стало зрозуміло, вони нічого запропонувати народу не зможуть. Янукович проявив себе у всій красі, загарбавши країну. В період президентства Сім’ї люди нарешті почали прозрівати, втрачати ілюзії, дорослішати, навіть вчилися мислити критично. Народу стало мало обіцянок, тому у тодішній трійці опозиції – Яценюк-Тягнибок-Кличко – лідера нації ніхто не побачив.

Лідер міг загинути на Майдані

Всі чекали, що ось-ось він з’явиться… Десь виплеканий громадськими організаціями, далекий від післясовкової політичної тусовки, тому з щепленням до підкилимних домовлянок та корупціонерства. І одразу розпочнеться рух угору: закон один для всіх, бізнесу рай, але податки виводимо з тіні,… та реформи, реформи, реформи… Може би він і з’явився, але надзвичайні події в країні не дали молодняку сформуватися, зміцніти, щоб реалізувати себе. Юні шукачі справедливості вийшли на Майдан, а потім вирушили на війну. Кілька потенційних лідерів нації назавжди залишились там.

Порошенко починав як тимчасовий президент

Країна прийняла Порошенка, як тимчасовий компромісний варіант президента – треба ж було когось швидко обрати. І картинка за ним тягнулась цікава: ніби з табору помаранчевих, але й причетний до регіоналів, ніби за європейські цінності, але віри Московського патріархату. Компромісний такий варіант, якраз для охопленою війною та ворожою пропагандою країни. І бонуси мав додаткові у вигляді володіння мовами, вихованої поведінки та привабливої дружини. А далі вже справа смаку: «5 канал» та «Рошен». Всі обирали, розуміючи, що це лише для стабілізації ситуації – ненадовго, поки хтось новий, кращий, не з’явиться.

Нові зірки спалахнули та згасли

Далі нарешті визначились нові обличчя. В політикумі з’явилось кілька зірок: войовничих, дивакуватих, комедійних, господарчих, перефарбованих, майданівських, запозичених тощо. Вони дружили, сварилися, відвідували шоу, провалювали реформи, ставили один одному палки в колеса, безкінечно піарились – тобто робили все, щоб ми забули, що в країні війна, та спостерігали за їхніми ігрищами та концертами. Не скажу, що було зовсім без зрушень, але якось мляво, повільно та з дивним неприємним шлейфом запахів від скелетиків у шафах, що один за одним вивалювались у визначений момент.

Проте були таки покладені народом певні сподівання на зовсім нових та незвичних персон. Месією не виявилась Савченко, Богомолець не виправдала сподівань, не витримав планку Садовий, Саакашвілі десь зависнув.

Нові політичні баталії – лакмусовий папірець

Стає зрозуміло, що вже розпочалася велика гра під назвою «Вибори». Дорога до нового президентства розчищається чи зачищається, і «тимчасовий» колись президент планує трохи затриматись. Інші гравці безжальні та готуються до нових баталій та перемог. Нас чекає чимало сюрпризів, неочікуваних неприємних фактів про претендентів на крісло та маніпулятивних подій. Людей у цій грі хочуть знову зробити глядачами та маріонетками одночасно.

Вигідно возити по всій країні сміття Садового, вигідно не впустити Саакашвілі. Обоє нові і ненайгірші персонажі в політиці. Вигідно відсторонювати конкуренів абсолютно всім, хто в грі. Зменшується кількість гравців – електорат переходить до інших. Тому й великих емоцій та галасу щодо законності-незаконності, справедливості-несправедливості чи порядності-непорядності при вибиванні суперників з гри не виникає. Історія з Саакашвілі стала лакмусовим папірцем політикуму сьогодні – виявляється можна зависнути майбутнього кандидата в повітрі.

P.S. У цій війні точно не переможе чесніший та порядніший. А так хочеться, щоб настала ера нових лідерів нації. Ну, таких, щоб без підкилимних домовлянок, без жилки корупціонерства. Ці люди в Україні вже є, але страшно назвати кілька достойних прізвищ вголос, бо накинуться і роздеруть.

Тетяна ФІНКЕВИЧ

Теги новостей: