Як відновити загублені документи на нерухомість та до яких служб потрібно звертатися в цьому випадку?

Питання відновлення документів та необхідності вжиття цих заходів вирішується залежно від виду втраченого документа. Відповідно до частини першої статті 182, частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації та виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).

Отже, право власності на нерухомість підтверджується не документом, а відповідним записом у Державному реєстрі прав, повідомляє Час Пік із посиланням на Міністерство юстиції України.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно пункту 14 частинй першої статті 27 Закону, - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться нй підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Так, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, нотаріально посвідченого договору, за яким особа набула црава власності на нерухоме майно, статтею 53 Закону України «Про нотаріат» передбачено щдачу дубліката такого документа.

Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюються Державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, освідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого або зіпсованого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Крім того, в законодавстві закріплені мехрнізми внесення запису до Державного реєстру прав у разі втрати власником об’єкта нерухомості правовстановлювальних документів, зокрема свідоцтв про право власності та державних актів про право власності на землю, на підставі яких була проведена державна реєстрація прав до 1 січня 2013 року.

Так, відповідно до пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:

  • копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
  • оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

Що стосується свідоцтв про право власності, виданих структурними підрозділами територіальних органів юстиції після 01 січня 2013 року, зазначаємо, що відомості про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яка була проведена протягом 2013-2015 років, відповідно до положень Закону відображені у Державному реєстрі прав. До таких відомостей віднесені і відомості про підставу виникнення права власності на нерухоме майно.

При цьому слід зазначити, що будь-які дії ороби, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі (абзац другий частини п’ятої статті 12 Закону).

Згідно з пунктом 1.1. глави II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 2 9 6/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власцості (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі прав, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються.

Отже, відсутність правовстановлювального документа на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі прав, не обмежує його власника у праві ним розпоряджатись.

Новости партнеров
Loading...