29.12.2016, 15:41

Історичний роман «Забудь-річка» має розбудити українців

Роман Назаренко | Все новости автора

Письменники брати Капранови завершили у Каневі свою творчу подорож Україною, протягом якої розповідали у бібліотеках про свої нові роботи у літературі, зокрема, роман «Забудь-річка». З березня по грудень брати Капранови зорганізували близько 90 зустрічей у Одесі, Миколаєві, Запоріжжі, Полтаві, Житомирі, Хмельницькому, Умані, Козятині, Дубровиці, Трускавці та інших містах, де розповіли своїм читачам та гостям про роботу над романом.

«Ми маємо двох дідів, - почали з історії своєї родини брати Капранови. - Один із них воював на боці Червоної Армії, а другий був засуджений за 58 статтею (антирадянські настрої) і 8 років відсидів у таборах. Все життя ми, немов, розривалися між ними: у радянські часи дід –червоноармієць подавався, як приклад для життя, а про другого «ворога народу» згадувати було недоречно. Зараз ми живемо у Незалежній Україні, і все стало навпаки: «ворог народу», виявився героєм. Натомість, ми не можемо відноситься до наших дідів в залежності від політичної ситуації. Як і в радянські часи, так і зараз, ми ніколи не відхрещувалися від них. В кожному із нас тече частка дідівської крові.<

Коли ми почали розмірковувати над роллю кожного із дідів в історії України, то зрозуміли, що питання, який із них «правильний», на жаль, є невід’ємною складовою сьогоднішньої інформаційної війни. Реальний факт про дідів, у кожного з яких була своя правда, став приводом для написання роману», - зазначили письменники Дмитро та Віталій.

За словами братів Капранових, тоталітарна система із зрозумілих причин десятиріччями приховувала від українців правду про їх родинне коріння. Самі ж українці через страх бути покараними системою свідомо відхрещувалися від своєї пам’яті. Відбулася, так би мовити, «добровільна амнезія». Щоб відобразити цю ситуацію у романі, був використаний художній прийом порівняння, за допомогою якого читачі дізналися про міфічну річку –забуття. За твердженням письменників, під час язичництва в уяві наших предків вона розділяла світ на реальний та потойбічний.

Щоб не переобтяжувати історичний роман подіями Другої Світової війни, створити його більш цікавим не тільки для чоловіків, а й для жінок, у творі відображена тема кохання. Вона приїхала вчитися на юриста в Київ з провінційного Очакова. Закінчила інститут. Встигла народити дитину і розлучитися з чоловіком. Буденна робота зробила її життя сірим. Одного разу вона їде машиною, і посеред поля пробиває колесо. Допомоги чекати немає від кого. І тут трапляється диво – з’являється легковик, який зупиняється і з нього виходе Він.

Окрім згаданого роману, письменники розповіли, як створювали кольорове ілюстроване видання «Історія Незалежної України». Видання охоплює період історії від енеоліту до 1991 року. На всіх мапах, відображених у виданні, є тлумачення, як утворились нинішні кордони держави.

Під кінець зустрічі письменники висловили сподівання, що коли знайдуть благодійників, котрі погодяться взяти на себе організаційні витрати, то охоче поїдуть на Донбас, щоб популяризувати сучасну українську літературу між тамтешніми жителями.

Теги новостей: