Мешканці Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного отримають нові квартири? Що обіцяють жителям окупованих міст

На окупованій території Луганщини нові "господарі" продовжують наводити свої порядки та будувати "грандіозні" плани. "Час обіцянок" ще не закінчився, окупанти обіцяють населенню нові блага. Людям, багато хто з яких залишився житиу напівзруйнованих будинках, обіцяють нові квартири.

Час Пік розповість про "великі" плани російських загарбників щодо розселення мешканців окупованої Луганщини в нове житло, а також спробує розібратися, наскільки ці плани є реальними.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Луганщина однією з перших відчула всі "принади" російського "визволення". Мирні населені пункти безжально стиралися з лиця землі безперервними обстрілами. Те, що під обстрілами перебуває цивільне населення, російську орду мало хвилювало. Проте тепер вони корчать з себе "визволителів та благодійників".

Розповідаючи про "відновлення" міст Луганщини, російські пропагандисти часто мають на увазі "нові звільнені" території, зокрема, міста т.зв. "трикутника" - Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне, які сильно постраждали від обстрілів у 2022 році.

Ці міста російські окупанти нещадно та масово обстрілювали, знищуючи критичну інфраструктуру, міські комунікації, пам'ятки та вбиваючи мирних жителів. У Сєвєродонецьку було зруйновано чи пошкоджено понад 90 відсотків будівель. Рубіжне багато хто з зарубіжних журналістів занесли до категорії "міста, яких не стало", настільки сильно його зруйновано. Лисичанську пощастило трохи більше, він зруйнований менше, ніж сусідні Сєвєродонецьк та Рубіжне. Проте, й у Лисичанську на кожному кроці можна побачити понівечені обстрілами аптеки, магазини та житлові будинки.

Минуло 2 роки, а міста й досі стоять у руїнах. Окупанти влаштовують показове "відновлення", обравши для цього в кожному місті вцілілий район. Про те, що більша частина міст так і лежить у руїнах, у "правдивих" російських новинах не розповідають.

"Грандіозні" плани та "красиві" обіцянки

Обіцяти людям "світле майбутнє" російські окупанти стали відразу ж, як тільки захопили Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне. Багато хто з "почекунів" вірили, радісно махаючи триколорами. Минуло два роки. Обіцяти окупанти не перестали, тільки радості та надії у людей поменшало. Вся увага "визволителів" прикута до невеликої частини у кожному місті, де вони ведуть "показово-відновлювальні" роботи. На скарги, прохання та благання людей, які живуть за межею цього "будівельного майданчика" їм глибоко начхати. Людям доводиться сподіватися лише на себе.

В окупованих містах зростає рівень невдоволення владою, люди починають нарікати все голосніше та частіше. Щоправда, скаржаться вони не на російських окупантів, а на місцеву владу, забуваючи про те, що і ті, й інші – представники "руського миру".

Що потрібно зробити, щоб заспокоїти людей, які втомилися від життя у нелюдських умовах та живуть у напівзруйнованих будинках? Звісно ж, знову "красиво" наобіцяти. І російська влада зайшла "з козирів".

Заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін заявив, що на "звільнених" територіях буде запущено Програму розселення аварійного житла та Програму капітального ремонту житлового фонду. За його словами, російський президент також поставив завдання створити новий нацпроєкт "Інфраструктура для життя".

В інтерв'ю російським ЗМІ він заявив, що в Україні ніколи не ремонтувалися будинки, дороги та комунальні мережі.

"Гроші на капітальний ремонт там не збиралися, і будинки не ремонтувалися взагалі. Гроші на благоустрій не виділялися. Ми зараз виділяємо гроші на благоустрій, на дороги", - заявив чиновник.

Цинічно зруйнувавши тисячі населених пунктів, тепер окупанти "турбуються та піклуються" про мешканців окупованих міст, багато хто з яких ось вже два роки живуть без світла, води, газу, каналізації та опалення. Перетворивши міста на руїни, російські "благодійники" тепер складають "програму соціально-економічного розвитку нових регіонів".

Хуснуллін додав, що президент РФ доручив уряду продовжити до 2030 року програму розселення аварійного житла. На її фінансування передбачено виділення 330 млрд рублів. Чи це означає, що жителі окупованих Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного отримають нове житло, оскільки в цих містах житловий фонд сильно постраждав від обстрілів? Аж ніяк...

Безглузді надії

Мешканцями окупованих Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного можна навіть не мріяти про отримання нових квартир. Існує низка причин, чому цього не станеться.

По-перше, програма розселення аварійного житла та її фінансування розрахована на всі регіони РФ, а отже, пріоритет буде відданий "справжнім" росіянам.

По-друге, за два роки окупації росіяни капітально не відремонтували жодного будинку у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному. Заміна вікон та дверей, труб та радіаторів, фарбування під'їздів - це все "красива картинка" для російських новин, а не капітальний ремонт багатоповерхівок. До того ж, частина цих "відремонтованих" будинків дуже мала в порівнянні з тим, скільки будинків було зруйновано обстрілами.

По-третє, невідомо, як росіяни перевірятимуть аварійність житла. Досі в окупованих містах багато хто живе у напівзруйнованих будинках, побоюючись, що їм на голову обрушиться стеля або обваляться сходи у під'їзді. І окупаційна влада не поспішає оголошувати ці будинки аварійними, бо розселяти людей просто нікуди.

По-четверте, якщо хтось вважає, що у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному повно порожніх квартир та будинків, власники яких не захотіли жити в окупації, то вони помиляються. По факту, квартири звичайно є, ось тільки в окупантів на них свої плани. Житимуть там "понаїхавші", місцевим жителям нічого не світить.

По-п'яте, безглуздо сподіватися, що на місці зруйнованих будинків у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному до 2030 року виростуть нові мікрорайони, в яких оселяться місцеві жителі, які потребують переселення з аварійного житла. На таке масштабне будівництво РФ немає ані коштів, ані сил, а головне – немає бажання. Зруйнувати легше, ніж відбудовувати...

Ну і насамкінець, і це, напевно, найголовніше - навіть за наявності російського паспорта мешканці захоплених територій залишаються для росіян чужими. Якщо для своїх громадян Кремль десятиліттями не може полегшити життя, то чому він робитиме це для чужих?! Навіть наявність "червоної книжечки" не робить мешканців Донбасу "своїми" для росіян. Переконатись у цьому просто: спробуйте оселитися десь на території РФ зі своїми проблемами, а їх у біженців буде чимало. Те, що вам, м'яко кажучи, не раді - ви відчуєте відразу...

Російські окупанти вміють "красиво" обіцяти й роблять це із завидною регулярністю. Імітація "відновлення" у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному триває. Трошки пощастило тим жителям, чиї будинки не постраждали після обстрілів, а зараз ще й "ремонтуються". Всім іншим доведеться нарешті зрозуміти, що їм варто сподіватися тільки на себе. Обіцянка розселення з аварійного житла до нових квартир - це чергова казка від російських загарбників...

Читайте також: "Сумнівна слава та сумна доля": В окупованому Лисичанську росіяни знімають кіно

Читайте також: "Не робіть цього!": як жителі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного ризикують стати "заручниками", намагаючись врятувати своє житло