Протизапальні препарати: чим відрізняються і як правильно застосовувати

Протизапальні засоби – велика група лікарських препаратів для зняття симптомів запальних процесів, болю чи його інтенсивності. Завдяки жарознижувальній, протизапальній та знеболювальній дії, вони мають широкий спектр показань, що пояснює їх популярність і необхідність застосування при багатьох захворюваннях.

Види протизапальних засобів

Насамперед, такі ліки класифікують за механізмом дії.

• Етіотропна – до групи такого впливу входять антибіотики, які мають антимікробний ефект, та сульфаніламіди, здатні зупинити інфекційні процеси.
• Патогенетична – характерна для препаратів, які пригнічують запалення у стадії його формування.

Протизапальні препарати відрізняються хімічним складом, що зумовлює їх поділ на дві великі категорії: НПЗЗ та кортикостероїди.

• НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) – виявляють високу здатність пригнічувати синтез простагландинів (гормоноподібних речовин), які відіграють головну роль у розвитку запалення, лихоманки, біль. До найпоширеніших НПЗЗ належать ібупрофен, диклофенак, аспірин, напроксен. Ефективні при ревматоїдному артриті, подагрі, ниркових кольках, головному болі та мігрені, лихоманці, інфекціях ЛОР-органів, а також у післяопераційному та постравматичному періоді для зняття хворобливих відчуттів.
• Кортикостероїди – стероїдні гормони, похідні кори надниркових залоз. У медицині використовуються їх синтетичні аналоги, які пригнічують запальні процеси, беруть участь у вуглеводному, жировому та білковому обміні. Використовуються при лікуванні астми, екземи, деформації суглобів та ревматоїдного артриту.

Ефективність препаратів підтверджена клінічними випробуваннями, але, як і будь-які ліки, вони мають низку побічних ефектів та протипоказань.

Як правильно приймати протизапальні препарати

Основна негативна дія таких засобів, зокрема НПЗЗ, позначається на діяльності шлунково-кишкового тракту. І якщо прийом таких препаратів курсовий (триває понад 5 днів), то важливо врахувати стан травного тракту та за необхідності поєднати прийом з інгібіторами протонної помпи (ІПП), наприклад, з омепразолом, пантопразолом, рабепразолом.

Це рекомендується навіть тим людям, які не мають в анамнезі захворювань шлунково-кишкового тракту або проблем зі шлунком.

Людям, які страждають на виразки або ерозійні захворювання, прийом інгібіторів обов'язковий з першого дня застосування НПЗЗ. Ті, хто постійно приймає аспірин, повинен поєднувати його прийом з ІПП.

При цьому гастропротектори з групи антацидів такі, як Рені, Маалокс і Н2-блокатори (Ранітідин) не захищають ефективно слизову оболонку ШКТ, так само як і продукти харчування на кшталт киселів.

Щоб зменшити навантаження на органи шлунково-кишкового тракту, не втрачаючи ефективності прийому ліків, протизапальні препарати краще приймати після їжі, запиваючи чистою водою, а не газованими напоями, чаєм чи соками.