Руху спротиву "Жовта Стрічка" — три роки незламної боротьби за українські території

Сьогодні, 25 квітня, наймасовішому українському руху громадянського спротиву на тимчасово окупованих територіях — "Жовта Стрічка" — виповнюється три роки. За цей час активісти руху стали символом незламності, гідності та боротьби за кожен клаптик української землі, що тимчасово перебуває під російською окупацією.

Про це повідомляє рух спротиву, передає Час Пік.

З нагоди третьої річниці "Жовта Стрічка" організувала масштабну акцію спротиву, яка охопила одразу кілька міст, що наразі перебувають під контролем окупаційної влади. Патріотичні символи та знаки руху з’явилися у Севастополі, Сімферополі, Євпаторії, Ялті, Донецьку, Луганську, Мелітополі та Генічеську. Ця акція стала даниною шани всім українцям — і тим, хто бореться на лінії фронту, і тим, хто діє в тилу або чинить опір в умовах окупації.

"Жовта Стрічка" об'єднує тисячі людей — як на тимчасово окупованих територіях, так і на підконтрольній Україні землі. Усі вони працюють разом, щоб повернути Україну на кожен з її 603,7 тисяч квадратних кілометрів — без жодного винятку.

За три роки свого існування активісти руху провели тисячі акцій: від масових мітингів у Херсоні, Мелітополі та Бердянську у перші місяці окупації, до розгалужених інформаційних кампаній у глибокому тилу ворога — в Маріуполі, Донецьку, Луганську та навіть у Криму. Плакати, листівки, стрічки, написи, флешмоби — кожен з цих символів став проявом спротиву, що надихає і підтримує українців, які залишилися на окупованій території.

Сьогодні "Жовта Стрічка" — це не просто рух. Це національна мережа опору, яка щоденно:

• допомагає викривати російські злочини;
• тримає зв’язок між українцями в окупації та рештою держави;
• бореться з російською пропагандою;
• не дає світовим ЗМІ забути, що окуповані міста України не здаються і чекають на визволення.

Рух "Жовта Стрічка" показав усьому світу: навіть у найтемніші часи громадянський опір може бути сильнішим за окупаційні адміністрації. Вивішена стрічка на стовпі чи малюнок тризуба на стіні — це більше, ніж символ. Це доказ того, що серце українського півдня і сходу б’ється в унісон з усією Україною.

Нині активісти продовжують щоденну боротьбу — тихо, але впевнено. І їхня стійкість є ще одним доказом того, що Україна обов’язково повернеться на всі свої землі. Бо навіть там, де тимчасово майорять чужі прапори, дух українського спротиву живий і незламний.

Читайте також:

"Чутки про зв'язок та ціновий шок": Життя в окупованому Сіверськодонецьку