05.08.2012, 23:07

Сонет для Василия, Петр Шевченко

Петр Владимиров | Все новости автора
facebook tweeter live rss

   Сонет для Василя

  Не пускають з села Василя
батько й мати, дружина і діти,
і вірші, які ніде подіти,
і глухе голосіння джмеля.<

  Він не може піти звідсіля,
бо джмелю буде дуже боліти,
де пилок осідає на квіти
під вагою червневого дня.

Інший, може, давно уже гля-
нув на це і подався по світу
здобувати найвищу освіту,
або просто – заради рубля.

Але вперто гойдають джмеля
квіти, вітер і батькові діти.
Тригранний сонет

Ніхто мені не винен ні гроша –
ні ти, ні син, ні батько, ні Вітчизна.
Душа тече через тригранну призму
і кольори начальні воскреша.

Аз єсмь усе, що тут уже було,
аз єсмь, хто на землі іще пребуде,
аз єсмь, щоб із ганьби і бруду
забило кришталеве джерело.

  Ніхто мені не винен, але аз
і винен, і повинен, і не раз
ввійти і вийти крізь тригранник світу,
умерти, народитися і жить,

 

   Тригранний сонет

   Ніхто мені не винен ні гроша –
ні ти, ні син, ні батько, ні Вітчизна.
Душа тече через тригранну призму
і кольори начальні воскреша.

Аз єсмь усе, що тут уже було,
аз єсмь, хто на землі іще пребуде,
аз єсмь, щоб із ганьби і бруду
забило кришталеве джерело.

Ніхто мені не винен, але аз
і винен, і повинен, і не раз
ввійти і вийти крізь тригранник світу,
умерти, народитися і жить,
і знову народитися і жити,
аж поки білим стане білий світ.

Литература: 
field_vote: 
0
Голосов пока нет
facebook tweeter live rss