Президентські вибори в Румунії: до другого туру пройшли несподівані кандидати, прем’єр-міністр залишився поза гонкою

У Румунії 24 листопада відбувся перший тур президентських виборів, який приніс кілька несподіванок.

]]>Центрвиборчком ]]>країни опрацював 99,99% бюлетенів, і тепер відомо, хто боротиметься за пост глави держави у другому турі, передає Час Пік.

За підсумками голосування, найбільшу підтримку здобув незалежний кандидат Келін Джорджеску, який набрав 22,95% голосів. Його кампанія викликала чималий резонанс через його релігійно-націоналістичні погляди. Джорджеску, якого видання Politico називає "вкрай релігійним і націоналістичним політиком", часто висловлювався на підтримку Росії. Зокрема, він заявляв, що війною Росії проти України "маніпулюють американські військові компанії", і називав Володимира Путіна "людиною, яка любить свою країну". До того ж, Джорджеску повторював пропагандистські тези Кремля, зокрема критикував розміщення в Румунії протиракетних систем США, називаючи їх "елементом політики конфронтації".

На другому місці опинилася Єлена Ласконі – прозахідна політикиня, яка очолює партію "Союз порятунку Румунії". Ласконі, яка є мером міста Кимпулунг, отримала 19,17% голосів. Вона лише на 2297 голосів випередила чинного прем’єр-міністра Марчела Чолаку, лідера Соціал-демократичної партії, який набрав 19,15%.

Протягом підрахунку голосів Чолаку тривалий час утримував друге місце з перевагою понад 5%, що зробило результат несподіваним. Вирішальні голоси у завершальній фазі підрахунку дозволили Ласконі випередити прем’єра.

Ласконі активно критикувала бездіяльність уряду, зокрема реакцію на інциденти з російськими дронами, які неодноразово потрапляли на територію Румунії. Це допомогло їй здобути підтримку проєвропейського електорату, налаштованого на посилення безпеки країни та більш жорстку позицію щодо Росії.

Другий тур президентських виборів у Румунії обіцяє бути запеклим протистоянням між двома дуже різними кандидатами: проросійським Джорджеску та прозахідною Ласконі. Результати цих виборів визначатимуть не лише майбутній курс Румунії, а й її роль у регіональній політиці та стосунках із партнерами по НАТО й ЄС.

Читайте також:

В аеропорту Анталії після приземлення спалахнув літак Superjet-100, що летів із Сочі