Новий Нюрнберг для Кремля: як працюватиме Спецтрибунал проти агресії Росії

9 травня у Львові, в символічний день для всієї Європи, було оголошено про важливу міжнародну ініціативу – створення Спеціального воєнного трибуналу для покарання російської агресії проти України. Ця подія стала результатом трирічної боротьби Києва за справедливість, і знаменує собою новий етап у міжнародному правосудді.

Час Пік передає деталі.

Під львівською ратушею зібралися міністри закордонних справ понад десяти європейських країн на чолі з верховною представницею ЄС із зовнішньої політики Каєю Каллас. Саме тут, у центрі історичного Львова, було офіційно заявлено про створення міжнародного Трибуналу, який повинен стати аналогом Нюрнберзького процесу – але цього разу для сучасного агресора.

Від самого початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, українська влада наголошувала на необхідності створення спеціального судового органу, який міг би притягнути вище керівництво РФ до відповідальності за злочин агресії. Ще 26 лютого 2022 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що російських лідерів чекає трибунал. Одразу після цього Україна подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі, а згодом з’явилися перші розслідування від Міжнародного кримінального суду (МКС).

Однак можливості МКС виявилися обмеженими: він не може розслідувати злочин агресії, якщо держава-агресор (в даному випадку Росія) не ратифікувала Римський статут. Тому з самого початку Україна виступала за створення окремого ad hoc трибуналу – спеціального органу, що мав би юрисдикцію виключно над злочином агресії проти України.

До 2023 року обговорювалися три можливі варіанти створення Трибуналу:

• Через Генасамблею ООН – але цей шлях заблокувала відсутність політичної волі більшості країн-членів.
• Шляхом міжнародного договору з великою кількістю учасників – за прикладом Нюрнберзького процесу. Цей варіант вважається найперспективнішим.
• Гібридна модель, заснована на українській юрисдикції з міжнародною участю – неприйнятна для Києва через ризики втрати міжнародного статусу та потребу в змінах Конституції України (що неможливо під час війни).

Додатковим викликом став дипломатичний імунітет високопосадовців РФ – зокрема Володимира Путіна, Сергія Лаврова та Миколи Патрушева. Багато західних країн, включно зі США та деякими членами G7, побоюються прецеденту зняття імунітету, який може мати наслідки і для них самих у майбутньому.

Крім того, фактор ядерної держави також відіграв значну роль у затягуванні рішень. На відміну від процесів щодо Югославії чи Руанди, трибунал проти Росії – це виклик безпрецедентного масштабу. Політична зміна у США, зокрема обрання Дональда Трампа і його подальші санкції проти МКС, теж на деякий час зупинили процес.

Станом на початок 2025 року ситуація почала змінюватися. Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра заявила, що трибунал створюється у співпраці з Радою Європи. Він не буде формально пов'язаний з ООН, але отримає міжнародну легітимність завдяки підтримці країн-членів Європейської коаліції.

9 травня цей намір був публічно закріплений. Представники 40 держав погодилися об'єднати зусилля для запуску судового процесу, який розглядатиме справи про злочин агресії проти України. Трибунал базуватиметься в Гаазі, як і більшість міжнародних судових інституцій.

Це рішення – не лише юридичний, а й політичний сигнал. Він свідчить про те, що світ більше не готовий залишати злочини агресії безкарними, навіть якщо йдеться про ядерну наддержаву.

Основна мета Трибуналу – розслідування, кримінальне переслідування та судовий розгляд справ щодо найвищого керівництва Росії, відповідального за планування, підготовку, ініціювання або ведення агресивної війни проти України.

Прем’єр-міністр Шмигаль наголосив, що за три роки російської агресії в Україні зафіксовано понад 167 тисяч злочинів, включаючи вбивства 616 дітей, поранення понад 1800 і депортацію щонайменше 19 тисяч неповнолітніх до Росії. Ці дані стануть основою для майбутніх судових справ.

Хоча Трибунал ще не почав роботу, і створення його структури потребує часу, юридичних погоджень і політичних домовленостей, головне вже зроблено – ухвалене колективне політичне рішення. Тепер завдання українських дипломатів та партнерів – наповнити цю рамку конкретикою, ресурсами та кадрами.

Історичний день 9 травня 2025 року може стати новим відліком – цього разу не перемоги над нацизмом, а початку юридичного процесу над сучасним агресором. Новий Нюрнберг – для Кремля – поступово стає реальністю.

Читайте також:

Зеленський запровадив нові санкції проти фізичних і юридичних осіб із Росії, Ірану, Китаю та Узбекистану