Причини та симптоми менінгіоми

Менінгіома – одна з найпоширеніших внутрішньочерепних пухлин, яка частіше діагностується у жінок ніж у чоловіків, і є переважно доброякісною. Давайте детально розглянемо її причини, симптоми та можливості діагностики.

Симптоми менінгіоми

Менінгіома є однією з найбільш поширених пухлин мозку, і в більшості випадків вона розвивається повільно. На ранніх стадіях її важко виявити, оскільки симптоми можуть бути неспецифічними. Проте, серед перших ознак, якими проявляється ця хвороба, пацієнти найчастіше зазначають наступні:

• Головний біль: скарги на постійний або періодичний головний біль зустрічаються приблизно у кожного третього пацієнта. Головний біль може бути різного характеру – від тупого і помірного до пульсуючого і сильного. Як правило, він посилюється вранці або при фізичному навантаженні.
• Слабкість м'язів (парези): пацієнти часто відзначають знижену силу в кінцівках, що заважає виконувати звичні рухи. Парези можуть бути одно- або двосторонніми та часто супроводжуються змінами у психічному стані. Така слабкість м'язів реєструється у кожного п’ятого пацієнта.
• Зорові та слухові порушення: через тиск пухлини на сусідні нерви або структури мозку можуть виникати проблеми із зором, такі як затуманення зору, подвійне бачення або навіть втрата зору на одне око. Також можуть бути порушення слуху, включаючи зниження слухової чутливості або шум у вухах.
• Втрата орієнтації та запаморочення: порушення координації рухів, проблеми з балансом, запаморочення можуть бути ознаками того, що менінгіома впливає на області мозку, відповідальні за ці функції.
• Психічні порушення: спектр таких розладів дуже широкий і може включати як незначну тривожність, так і серйозні депресивні стани, апатію та дезорієнтацію. Деякі пацієнти також можуть відзначати погіршення когнітивних функцій, таких як пам'ять і здатність до концентрації.
• Нудота, не пов'язана з прийомом їжі: це може бути наслідком підвищеного внутрішньочерепного тиску або прямо впливу пухлини на відповідні ділянки мозку. Нудота може супроводжуватись блювотою, яка, однак, не приносить полегшення.

Спостерігати подібні симптоми може як пацієнт самостійно, так і його близьке оточення. При виявленні будь-яких із зазначених симптомів важливо якомога швидше звернутися до лікаря для проведення діагностики та визначення подальшої тактики лікування.

Ці симптоми зумовлені тиском пухлини на сусідні здорові тканини головного мозку, що аналогічно симптомам інших внутрішньочерепних пухлин. Симптоми менінгіоми можуть бути як локальними (проявляються в порушеннях функцій, за які відповідає конкретна ділянка мозку), так і загальномозковими.

Статистично у 85-90% випадків менінгіома розвивається під наметом мозочка (Tentorium cerebelli), що призводить до судом чи односторонньої слабкості м'язів (геміпарез).

Без клінічного огляду і призначеної досвідченим нейрохірургом діагностики виявити менінгіому неможливо. ЛЕОНТЬЄВ ОЛЕКСІЙ, лікар-нейрохірург.

Звідки береться менінгіома?

Розглянемо основні фактори, що можуть впливати на розвиток менінгіоми:

Черепно-мозкова травма

Травми головного мозку, особливо ті, які супроводжуються ушкодженням твердої мозкової оболонки, нечасто можуть стати причиною хаотичного росту менінгіоми.

Гормони

Науково доведено, що гормони (зокрема естроген – жіночий гормон) можуть викликати порушення регуляції росту клітин, що є причиною розвитку пухлин, в тому числі менінгіом. Статистично у жінок менінгіома зустрічається значно частіше, ніж у чоловіків.

Спадковість

У пацієнтів з менінгіомою часто знаходять дефект 22-ої хромосоми, яка викликає нейрофіброматоз. Якщо серед Ваших рідних є подібний запис в медичній документації, слід бути уважним до симптомів, які може викликати менінгіома.

Опромінення

Вплив на головний мозок іонізуючого випромінювання (радіація, в тому числі рентгенівське випромінювання) також є фактором ризику розвитку менінгіоми.

Менінгіома в цифрах

• Менінгіома головного мозку у жінок зустрічається удвічі частіше, ніж у чоловіків, а менінгіома спинного мозку приблизно в 4 рази частіше;
• Атипову і злоякісну менінгіому у чоловіків виявляють частіше, і вони зустрічаються в одному випадку зі ста;
• Випадки захворювання у віці до 40 років – поодинокі (зазвичай пов'язані з наявністю нейрофіброматозу другого типу).

Якщо ви спостерігаєте подібні симптоми, зверніться до фахівця. Час має значення! Раніше розпочате лікування є ефективнішим, менш травматичним і доступнішим. І якщо пухлина буде виключена, інші існуючі проблеми можуть бути вирішені безопераційним шляхом. ЛЕОНТЬЄВ ОЛЕКСІЙ, лікар-нейрохірург – ваш надійний партнер у здоров'ї.