"Місто без зв’язку та води": життя в окупованому Сіверськодонецьку очима місцевих

Місцеві жителі окупованого Сіверськодонецька у соцмережах діляться гіркими подробицями свого повсякдення. Люди помирають, бо не можуть додзвонитися до швидкої, генератори для водоканалу припадають пилом без пального, а гроші працівникам платять лише після перевірок "прокуратури". Це — будні окупованого міста.

Про катастрофічну ситуацію в окупованому місті в мережі діляться місцеві жителі, пише Час Пік.

"Курортним містом", як його жартома називають самі мешканці, керує окупаційна адміністрація, а вулиці здебільшого населені літніми людьми. Та і їх  у місті  небагато, процент жилих квартир дуже малий.Деякі жителі приїздять на короткий термін, обновляють надписи з показниками лічильників на дверях квартир та ідуть в безпечніші міста.

Одна з головних проблем — повна відсутність стабільного зв’язку. Люди не можуть викликати швидку допомогу, і це вже призвело до численних смертей.

"Найстрашніше — коли чуєш, що хтось помер лише тому, що не зміг додзвонитися", — пишуть у мережі.

Ситуація з водопостачанням також критична. Окупаційна влада звітує про "допомогу від шефів" і викладає фото генераторів, нібито переданих водоканалу, але вони так і залишаються непідключеними — немає пального.

Фінансове становище мешканців теж викликає тривогу. Працівникам комунальних служб зарплату за минулі місяці виплатили лише після перевірки так званої "прокуратури".

Попри пропагандистські звіти окупаційної адміністрації, реальність у місті далека від обіцяного "благополуччя" — відсутність базових умов, брак ресурсів і постійне відчуття небезпеки стали буденністю для тих, хто залишився.

Читайте також: На Луганщині окупанти вибірково відкривають школи: Лисичанськ, Рубіжне та Сватове – під забороною