Комунальний переворот: Які "сюрпризи" готує українцям новий закон про ЖКП

В Україні прийняли новий закон щодо комунальних послуг. "Комунальний переворот" відчують на собі абсолютно всі споживачі, які проживають ув багатоквартирних будинках, тобто більшість населення країни.

Верховна Рада 4 грудня проголосувала за проект Закону №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", повідомляє Час Пік. 

Законопроект був поданий до парламенту більше року тому, а в травні 2020 р. прийнятий у першому читанні. Документ кілька разів переписували, а його розгляд кілька разів відкладали.

Ключове в прийнятому 4 грудня законі - саме договори постачальників комунальних послуг зі споживачами.

Комунальні договори

Законом вводиться нова класифікація житлово-комунальних послуг, різні моделі договірних відносин, змінюються підходи до формування тарифів, вводиться відповідальність за неналежне виконання договору тощо.

У чинному законі №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" прописано, що в Україні співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком не пізніше 1 травня 2020 року повинні були прийняти рішення щодо моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг та укласти договори.

Але за фактом до призначеної дати договори підписало лише кілька відсотків мешканців багатоповерхівок. Потім, посилаючись на карантин та складну ситуацію в країні, норму відклали.

За новою схемою - постачальник може просто вивісити на сайті варіант публічного договору, і якщо протягом 30 днів споживач не підпише якийсь інший, індивідуальний варіант, його автоматично "приєднають" до стандартного. Ну або - запропонують відключитися від послуги.

Запускається нова для України модель - всі послуги (тепло, вода, електроенергія та інше) будуть поставлятися виключно "до входу в будинок". А внутрішньобудинкові мережі (по яких та ж вода йде в квартири) - головний біль самих мешканців.

Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками або залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Важливо розуміти, що комунальні послуги – вода, світло, тепло – це окремо. А обслуговування (управління будинком) – труби, електромережі, насоси, ліфти, котельня, лічильники - це зовсім інше. Потрібно визначитися саме з тим, хто, яка компанія або мешканці самостійно будуть доглядати за станом мереж в будинку.

"99% мешканців багатоповерхівок посадять на договори без внутрішньобудинкових мереж. Поставлять вам воду до точки входу в будинок, а далі - що хочете, то і робіть. Який стан внутрішньобудинкових мереж, чи будуть там аварії - постачальника не цікавить. Хочете - наймайте керуючого (ОСББ), він все вирішить за ваші гроші, а ні - справляйтеся самі", - говорить голова Асоціації професійних керуючих нерухомості Андрій Никончук.

Відключення комунальних послуг

Одна з конфліктних норм, яка пройшла в підсумковій версії закону - про несанкціонований доступ комунальників в житло. Комунальники зможуть просто входити в квартири без згоди мешканців. 

А обов'язки мешканців і порядок доступу управителя будинку і виконавців комунальних послуг розписані в ст. 29 Закону "Про житлово-комунальні послуги". У ній, зокрема, міститься вимога до споживача комунальних послуг забезпечити перерахованим особам безперешкодний доступ до свого житла для ліквідації та попередження аварії, для установки або заміни інженерного або сантехнічного обладнання, зняття контрольних показань з приладів обліку. Причому такий доступ, за законом, повинен надаватися "цілодобово".

"Відмова споживача надати доступ виконавцю комунальної послуги ... є підставою для припинення надання споживачеві відповідної комунальної послуги", - йдеться у законі. 

У деяких випадках виконавці комунальних послуг зможуть прорватися в квартиру і без згоди власника. Вони отримають на це право "в невідкладних ситуаціях, пов'язаних з необхідністю порятунку життя та здоров'я людей та/або майна". При такому несанкціонованому доступі крім виконавця послуги повинні бути присутніми також представники органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та хто-небудь із сусідів. 

Працівники аварійно-ремонтної бригади повинні після закінчення "несанкціонованого візиту" відремонтувати пошкоджені елементи (замки, вхідні двері або вікна тощо). Однак рахунок за злом та лагодження дверей або вікон буде виставлений винуватцю, тобто господареві квартири, у квитанції про оплату ЖКП.

Комунальні платежі 

Щоб уникнути комунального колапсу, жителі багатоквартирних будинків повинні визначитися з формою управління будинком. Тобто, хто його обслуговуватиме. Від цього також залежить, скільки платіжок доведеться оплачувати мешканцям будинку.

Платіжки в черговий раз розділяться (послуги - окремо, абонплата - окремо).

Платіжок стане більше. Наприклад, платіж за холодну воду розділять на чотири - власне, холодна вода, абонентська плата (тобто платіжка за те, що Вам надрукували та надіслали платіжку), за повірку лічильника та окремо за його обслуговування. Те ж саме стосується гарячої води та опалення.

Поки незрозуміло, як в результаті виросте загальна платіжка по комуналці, якщо буде безліч тарифів та їх стануть постійно переглядати. За словами експертів, люди просто не встигатимуть стежити за тим, що та наскільки дорожчає.

Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада проголосувала за проект №2458 і передала його на підпис президенту.

Читайте також: 

Тарифи на воду в Україні зростуть: оприлюднено нові тарифи по областях

В Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування переходить виключно на українську мову