Пошук можливостей, відновлення… націоналізація? Реалії Київського КПК в умовах війни

Повномасштабна війна катастрофічно вплинула на багато галузей промисловості України. В тому числі на виробництво картону, паперу та гофротари. Так, у 2022 році асоціація УкрПапір повідомила про падіння виробництва на 50%. У той час експерти озвучували негативні прогнози й акцентували, що Україні загрожує дефіцит. Минув рік, і ринок потроху відновлюється. Проте замість обережного оптимізму — нова невизначеність. Зокрема, лідер галузі — Київський картонно-паперовий комбінат, продукція якого займає 30% ринку — може припинити діяльність через несправедливий тиск з боку силовиків.

2022 рік: втрачені підприємства та спроби відновлення

Виробництво паперу та картону в Україні зазнало значного спаду протягом січня-травня 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Конкретно, воно скоротилося на 44,7%. Щодо виробництва гофротари, то це скорочення становило 57%.

Частина підприємств, які припинили роботу на початку повномасштабної війни, так і не відновили її. Особливо — Рубіжанський картонно-тарний комбінат, найбільший виробник гофротари та картону для виробництва гіпсокартону в Україні. Він зупинився через окупацію. Його «дочка» — Трипільський пакувальний комбінат — продовжує працювати в Київській області, проте з обмеженнями через втрату ресурсної бази.

Роганська картонна фабрика у Харківській області також залишається не функціонуючою через пошкодження, а інші виробники гофротари, як от ТОВ «Дунапак Таврія» в Херсонській області, не працюють через окупацію. Компанія «Мена Пак» в Чернігівській області змогла відновити свою діяльність у травні 2022 року.

Зміївська паперова фабрика після тривалого простою, теж відновила виробництво у травні 22-го, звітувавши про випуск 1863 т паперу з вторинної сировини. Це було вище, ніж у травні 2021 року (783 т).

Деякі підприємства продовжили працювати. Серед них — лідер галузі Київський картонно-паперовий комбінат, а також Жидачівський целюлозно-паперовий завод, Ізмаїльський картонний завод, Малинська паперова фабрика та «Папір-Мал» у Житомирській області.

Статистика 22-го року також показала, що львівська Картонно-паперова компанія, Понінківська (Хмельницька обл.) та Луцька (Волинська обл.) картонно-паперові фабрики не припинили свою діяльність, зберігши обсяги виробництва на рівні 2021 року.

2023 рік: зростання виробництва попри війну

За даними асоціації УкрПапір станом на липень 2023 року, виробництво паперу та картону зросло на 97,0% порівняно з липнем 2022 року та на 95,1% порівняно з червнем 2023 року. При цьому:

• виробництво основи санітарно-гігієнічного паперу зросло на 80,9% порівняно з липнем 2022 року та на 102,8% порівняно з червнем 2023 року, досягнувши 8,07 тис. тонн;

• тарного картону, включаючи флютинг, підприємства України виготовили на 99,3% порівняно з липнем 2022 року та на 94,6% порівняно з червнем 2023 року, досягнувши 28,59 тис. тонн;

• виробництво коробкового картону зросло на 99,7% порівняно з липнем 2022 року та на 86,1% порівняно з червнем 2023 року, досягнувши 5,19 тис. тонн;

• виробництво ящиків з гофрованого картону зросло на 103,2% порівняно з липнем 2022 року та на 100,2% порівняно з червнем 2023 року, досягнувши 42,05 млн кв. м;

• виробництво туалетного паперу зросло на 104,2% порівняно з липнем 2022 року та зменшилося на 88,5% порівняно з червнем 2023 року, досягнувши 50,76 млн рулонів.

Чи надовго це відновлення: лідеру галузі загрожує націоналізація

Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК) — один з лідерів галузі, який не лише продовжив працювати попри війну, але й зберіг та навіть розширив власну соціальну програму. Допомога жителям постраждалих регіонів, колаборація з компанією «Нова Пошта» для виробництва гофроліжок — лише деякі приклади. Крім того, підприємство продовжує впроваджувати екологічну програму.

ККПК та інші підприємства рятують галузь: без них Україні довелося б закуповувати папір, картон та гофротару в іноземних постачальників. В таких умовах здорожчання та дефіцит стали б новою нормальністю для мільйонів виробників та кінцевих споживачів. Але ці аргументи не діють на поліцію, прокуратуру та представників провладних кіл, які з весни 2022 року намагаються націоналізувати Київський КПК.

Понад рік продовжується організована брудна кампанія, яка включає обшуки, арешти майна й формування громадської думки через ЗМІ. Для цього маніпулюють даними колишнього власника ККПК — Володимира Крупчака. У мережі можна побачити купу публікацій про те, що Крупчак — громадянин рф, і гроші з українського підприємства осідають в бюджеті країни-агресора.

І це — попри те, що Володимир Крупчак вже багато років є громадянином Кіпру, і що з 2022 року він не має жодного відношення до ККПК. Київський картонно-паперовий комбінат належить реструктуризованому Pulp Mill Holding з єдиним австрійським бенефіціаром. Відповідні офіційні докази надані всім державним органам. Проте це не зупиняє спроб націоналізувати підприємство.

Що далі? Якщо силовикам вдасться «віджати» ККПК, скоріше за все, підприємству загрожує зупинка. Це понесе за собою дефіцит продукції на ринку, позбавить роботи тисячі людей, а громада Обухова зіткнеться з комунальною катастрофою (ККПК забезпечує очищення стічних вод міста). Чи вистачить представникам влади виваженості, щоб зупинити спроби «розпилу» комбінату? Відповіді, на жаль, немає.