"Бахмутський трикутник": Чи має Росія потенціал для захоплення міста найближчим часом

Бахмут став для російських окупантів "Бахмутським трикутником", в якому зникла велика кількість як техніки та особового складу, так і легенда про непереможність російської армії. І це ще не все. Бахмут стоїть і здаватись не збирається. 

Аналіз ситуації в місті та перспективи оборонців та загарбників проводить ]]>воєнно-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко]]>, передає Час Пік.

Судячи з усього, командування РОВ (російські окупаційні війська - прим. ред.), після рефлексії на дороги через Іванівське на Костянтинівку та Хромове на Часів Яр, перейшло до дещо іншого сценарію із захоплення міста. І не дивно. Хоча, у будь-якому разі, не менш суїцидальному.

Але про все по порядку.

Оточення Бахмута з півдня та перерізання Т0504 для РОВ має ключове значення щодо зменшення постачання Бахмуту. І цим завданням зараз зайняті вже не стільки ПВК "Вагнер", скільки десантники, що їх витісняють. Зокрема, в районі Бахмута вже активно діють підрозділи 106-ї ПДД, 57 ОМСБр та 217-го ВДП.

Від Кліщіївки до Бахмуту 3 кілометри по відкритому простору, що вздовж і впоперек прострілюється не лише артилерією ЗСУ. Тобто щоб подолати цю відстань від села, яку ще питання займуть чи недобитки "Вагнера" та десантники, потрібно покласти тисячу іншу і більше.

Що ж до Іванівського, то цей напрямок навіть логічніше звучить, оскільки перерізання логістичних артерій є пріоритетом для РОВ і поки підтримується МТЗ Бахмута трасами Т0504 і навіть О0506 через Часів Яр, ні про який відхід ЗСУ з міста не може йтися.

Але від Кліщіївки до Іванівського 4 кілометри відкритим простором, знову-таки, прострілюваному артилерією і не тільки. Тобто, очевидна м'ясорубка для якої необхідний численний людський ресурс. Але його нині немає.

У результаті, вся рефлексія з Кліщіївки на 0504 здулася.

Окупанти мали примарну надію на ривок з району Ягідного до 0506, але й тут нюанс... Знову 4 км полів, замінованих. Тобто, що з півдня, що з півночі, якось усе геть погано!

Ще важливий момент. Біля Бахмута як не вистачало, так і не вистачає артилерії та мінометів. Але це якщо говорити про широкий фронт. І ось, окупанти самі ж зробили послугу ЗСУ, розгорнувши атаки по вузькому фронту, сподіваючись перерізати 0504 та 0506. І тепер артилерія підвищила ефективність утилізації загарбників.

Не виключено, що російські окупанти усвідомили патовість своєї рефлексії й зараз почали нарощувати активність на штурмі міста, а не оточенні. Але, як ви здогадалися, і тут є якийсь нюанс.

У РОВ традиційно все погано з боями у міських умовах.

Протягом 2022 року РОВ регулярно демонстрували те, що міський бій це не їхній коник. Тільки якщо немає тотальної підтримки артилерії в режимі вогневого валу, що випалює і зрівнює з землею цілі квартали. Як це було у Маріуполі, Попасній, Сєвєродонецьку тощо.

Здавалося б, у районі Бахмута найбільша у всій зоні БД концентрація ворожої артилерії, 12 дивізіонів ствольної та РСЗВ, зі складу 2-х ОВБр та артгруп лінійних бригад 1 АК та 2 АК. Ще потенціал 120-мм та 82-мм мінометних взводів та батарей і не тільки.

РОВ використовують у цьому напрямку артилерію у вигляді 152-мм САУ МСТА-С із СОУ Успіх-С та комплектом Накидка, РСЗВ Ураган, 152-мм САУ Гіацинт-С, 240-мм Тюльпан. Але при цьому мають критичний дефіцит пропорційного розподілу боєкомплекту, що обмежує її застосування.

Є ще один аспект. Міський бій був не комільфо навіть для професійних військових РОВ, а зараз склад підрозділів – це понад 70% мобілізовані, які не володіють і половиною необхідних навичок. Тобто міський бій для них супроводжуватиметься ще більшими втратами.

Таким чином, у найближчій перспективі РОВ змушені будуть розв'язувати проблеми, пов'язані зі штурмом і подальшим захопленням Бахмута, а не займатися безпосереднім штурмом і захопленням. А це, як ви знаєте, дві великі різниці.