"Хочу додому": про що мешканці Лисичанська мріють напередодні Нового року

Вторгнення російської армії торкнулося кожного мешканця Лисичанська. Немає нікого, хто б нічого не втратив. Хтось втратив будинок, хтось рідних… Багато лисичан, які залишили місто, продовжують жити з надією на повернення додому наступного року.

Час Пік поспілкувався з мешканцями Лисичанська у Дніпрі та Львові та з'ясував, про що вони мріють напередодні Нового року і як готуються до свята.

"Додому дуже хочеться..."

Наша співрозмовниця Ірина розповіла, що попри все Новий рік залишається святом, тому хоча б символічно відзначати його збирається.

"Святковий настрій, напевно, є. Адже життя продовжується. Звичайно, влаштовувати свято, як удома, зараз можливості немає. Але все одно готуватиму, трохи на стіл накриємо", - ділиться планами мешканка Лисичанська.

На запитання про найголовніше новорічне бажання жінка відповідає так, як відповіли б, мабуть, мільйони українців: хоче, щоб закінчилася війна.

"Звичайно, хочеться миру, щоб усі були живими. І додому дуже хочеться. Тоді точно буде свято", - підсумувала Ірина.

"Чекаю на свято..."

Катя - студентка - на запитання Час Пік про те, чи загадала б вона як головне новорічне бажання повернення додому, відповідає трохи інакше.

"Звичайно, хочеться додому. Але вже й тут якось звикла, навчаюсь", - ділиться Катя.

Новий рік вона збирається зустрічати з батьками та сестрою.

"Так, цього року ялинка є, вбирали. Мені подобається, і Новий рік подобається. Чекаю на свято", - ділиться думками співрозмовниця.

"Нехай діти ніколи не побачать більше того, з чим зіткнулися ми..."

Андрій Петрович - пенсіонер. Він розповів, що на Новий рік разом із дружиною чекають у гості доньку з онуком, які зараз живуть в іншому місті.

"Ніколи б не подумав, що доведеться так жити - не вдома, з дітьми практично не бачимося, хоча раніше жили поряд. До цього неможливо звикнути. І не можна до такого звикати. Нехай діти ніколи не побачать більше того, з чим зіткнулися ми. Це не лише на Новий рік побажання, а загалом", - каже співрозмовник.

"Головне, не опускати руки..."

Олена - молода мама, стверджує, що повернулася б додому одразу, якби таке новорічне бажання збулося у 2024 році.

"Важко, звичайно, на орендованій квартирі... Але я тримаюся. Головне, не опускати руки... До Нового року трохи готуємося. І дитині цікаво. Звичайно, треба щось робити. Все буде добре, я вірю", - ділиться оптимізмом співрозмовниця.

"Вірю, що вийде повернутися додому..."

За словами Яни, Новий рік - можливість хоч ненадовго відволіктися від проблем, адже свято зберігає своє особливе диво, як у дитинстві. Незважаючи на те, що в житті відбулися втрати та багато змін через війну, Яна стверджує, що продовжує асоціювати зимове свято з дитинством.

"Життя до війни і зараз - це два різні життя, але все одно ще є надії, що буде так, як раніше. Я і зараз вірю, що вийде повернутися додому", - каже співрозмовниця.

"Треба вірити в хороше і триматися..."

На питання про підготовку до новорічних свят Ганна та Микола відповіли позитивно: готуватимуться і навіть уже розпочали. Через війну вони залишилися без житла, але зберігають оптимізм та вважають, що все налагодиться і в майбутньому буде лише краще.

"Я думаю, що потрібно думати про краще. Завжди можна щось виправити. Сьогодні так, а завтра може бути інакше. Треба вірити у хороше і триматися", - зазначає Ганна.

"Хочу додому. І щоб був мир..."

Коли почалася війна, Оленці тільки мало виповнитися 9 років. Але свята не відбулося - сім'я евакуювалася з Лисичанська, що знищувався вогнем. Дівчинка досі сумує за своєю школою та друзями, сумує за домом.

"Хочу додому, - каже Олена, - І щоб був мир".

Пропонуємо до перегляду:

Напередодні новорічних свят гурт FoxBox презентує свою нову роботу "Новий рік". Пісня заряджена драйвом та святковим настроєм, тож не пропустіть прем’єру. Композиція входить до альбому "Задля тебе".

Дивіться також:

Пісня гурту FoxBox "Задля тебе" закликає у цей непростий для всіх українців час оберігати один одного, не забувати казати про свої почуття тим, хто поряд, підтримувати наших мужніх воїнів на лінії вогню та не соромитися висловлювати свою любов до рідної країни. Українці вже показали, що разом ми – сила! І перемога обов’язково буде за нами!

Читайте також: Звільнення та повернення?: Що чекає Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне у 2024 році