У Сіверськодонецьку зникла пропаганда про "масове повернення містян": реальність зовсім інша

Після кадрових змін, що відбулися у лютому в так званій "адміністрації" тимчасово окупованого Сіверськодонецька, з інформаційного простору майже повністю зникла риторика про нібито масове повернення мешканців у місто.

Про це повідомляє Луганська ]]>ОВА]]>, передає Час Пік.

Якщо раніше окупаційна влада намагалася створити ілюзію "відновлення життя" та повноцінного функціонування міської інфраструктури, то тепер вона обрала мовчання — і не випадково. За цим стоїть жорстка реальність: повернення містян відбувається вкрай повільно, а жити в місті часто просто неможливо.

Насамперед катастрофічно бракує фахівців у всіх ключових сферах життєдіяльності. Попри спроби окупаційної адміністрації створити картинку стабільності, дефіцит лікарів залишається невирішеною проблемою. Місцеві жителі скаржаться, що отримати медичну допомогу вчасно — майже неможливо. Медичні заклади працюють у вкрай обмеженому режимі, а в деяких районах узагалі не функціонують.

Не менш критична ситуація і в юридичній сфері. До повномасштабного вторгнення в Сіверськодонецьку працювали десятки нотаріусів. Тепер залишився лише один, і той — не в змозі задовольнити потреби навіть частини населення. Громадяни змушені чекати тижнями, щоб оформити базові документи або провести елементарні правові дії. Аналогічна ситуація — в інших галузях: освіті, будівництві, комунальному господарстві. Брак кваліфікованих кадрів паралізує будь-які спроби нормалізувати життя у місті.

Замість реального покращення умов, окупанти дедалі частіше зосереджуються на зовнішньому фасаді: фарбують фасади будинків, ремонтують окремі вулиці в центрі — але при цьому ігнорують глибинні проблеми. За лаштунками залишається безробіття, поганий стан інфраструктури, відсутність водопостачання в окремих районах, а також соціальна напруга.

Зникнення пропагандистських заяв про "повернення до нормального життя" свідчить про визнання окупаційною адміністрацією своєї неспроможності реально змінити ситуацію. Люди, які повертаються, нерідко стикаються з розчаруванням і прагнуть виїхати знову. Залишаються переважно ті, хто не має можливості або ресурсів для евакуації.

Читайте також:

Освіта чи ризик для життя: у Сіверськодонецьку готують дітей до очного навчання в умовах війни