330 літрів води перетворюються на 45: як виживає Донецьк без водопостачання

В окупованому Донецьку, де колись шуміли фонтани та проводилися міжнародні футбольні матчі, сьогодні за воду точаться справжні бої – не зі зброєю, а з відрами та пляшками.

З 2025 року водопостачання у Донецьку та Макіївці здійснюється раз на три дні, вечорами та максимум на чотири години. Насправді - найчастіше на два. При цьому окупаційна влада збирається офіційно урізати норму споживання води на людину з 330 літрів на добу до абсурдних 45.

Ще у 2012 році українські нормативи передбачали споживання води в обсязі 330 літрів на добу – з урахуванням санітарних, побутових потреб, а також запасу на пожежогасіння та інше. При Україні Донецьк міг собі це дозволити: функціонувала система водопостачання, працював канал "Сіверський Донець – Донбас", йшли ремонти та модернізація.

Нині все інакше. В результаті окупації та бойових дій канал зруйнований, труби - прогнили, вода - каламутна та з різким запахом. А те, що подають людям – часто шахтна вода, технічно та хімічно небезпечна навіть для вмивання. При цьому місцеві санепідемстанції стверджують, що вона відповідає нормам. Люди ж фільтрують цю жижу всіма можливими способами чи збирають дощову.

Вода - лише для "своїх"

За умов тотальної водної кризи вода стала інструментом примусу. Як повідомляє Центр національного спротиву, у деяких районах воду отримують лише ті, хто оформив російські паспорти. У пріоритеті – військові та співробітники окупаційної адміністрації. Решта – у чергах під сонцем, з надією на привезення цистерн, іноді – з Ханти-Мансійська, за тисячі кілометрів.

При цьому влада не забуває про зовнішній антураж - водні шоу, фонтани, будови. Це особливо цинічно на тлі того, що на верхні поверхи багатоповерхівок вода взагалі не доходить, а квитанції від водоканалу справно приходять, з повними тарифами. Платити вимагають за повітря – або за брудну технічну воду.

Ресурси – у мінус, корупція – у плюс

Спроба вирішити проблему через будівництво каналу "Дон-Донбас" закінчилася фіаско. Проєкт курирував заступник міністра оборони Росії Тимур Іванов – фігурант корупційних скандалів. Як результат – мільярди рублів зникли, а вода до Донецька не дійшла.

Тим часом гине худоба на фермах, зупиняються підприємства, немає поливу для полів. Маріуполь, Іловайськ, Харцизьк та Сніжне – на межі гуманітарної катастрофи.

Експерти б'ють на сполох: ознаки геноциду

Права на чисту воду, закріплені міжнародними договорами, в окупованому Донбасі знехтувано. Правозахисники та експерти вказують: примус до отримання громадянства через доступ до води, використання шахтної рідини, яка спричиняє тяжкі хвороби, – все це має ознаки геноциду.

"Вода стала зброєю в руках окупаційної влади. Це вже не просто криза – це свідоме знищення інфраструктури, умов життя та здоров'я людей", – каже правозахисниця Віра Ястребова.

Читайте також: Прорив труби паралізував Сіверськодонецьк - місто тижнями без краплі води