Як з'явилося слово "гопник" і кого називали так в минулому столітті

Кого ми уявляємо, коли чуємо слово "гопник"? Хамуватого, агресивного, неосвіченого молодого чоловіка. Однак мало хто знає, звідки взялося це слово і кого так називали в минулому столітті.

Так, згідно з однією з версій, так називали торговців, які нелегально продавали алкоголь. На початку минулого століття в Росії існував сухий закон, і любителям випити доводилося користуватися послугами спекулянтів. Тоді вони пропонували свій товар простим жестом - легким плесканням долонею по шиї. На словах звук від такого жесту називали "гоп". Саме тому торговців алкоголем і стали називати "гопниками", а після і п'яниць, які купували у них товар.

Згідно з іншою версією, слово "гопник" з'явилося ще на початку минулого століття. Тоді в Росії існували комітети, серед яких було і "Міське товариство призора", від якого, ймовірно, і сталося слово "гопник". В обов'язки комітету входив нагляд за безпритульними дітьми та підлітками, які займалися дрібним грабунком і хуліганством.

За радянських часів в Ленінграді було виділено навіть гуртожиток для малолітніх хуліганів (Державний Гуртожиток Пролетаріату), а в народі його мешканців почали називати "гопниками".

Згідно ж словником Володимира Даля, слово гоп висловлює "стрибок або удар", а гопнути - "стрибнути або вдарити".

Зараз "гопник" - це жаргонне (нелітературне) слово, яким позначають людей низького соціального статусу, малоосвічених, які не мають моральних цінностей.