"Гроші не пахнуть": звідки взявся цей вислів і як він пов'язан з "туалетним" податком

Вираз "гроші не пахнуть" знайомий всім, однак, далеко не всі знають історію походження цієї крилатої фрази.

Люди застосовують цей вислів, коли хочуть підкреслити чиюсь всеїдність у фінансовому питанні. Мовляв, все одно, як і звідки взялися гроші, головне, що вони є. Історія походження цієї крилатої фрази цікава, повідомляє Час Пік. 

Імператор Риму Веспасіан, який правив з 69-го по 79-й рік нашої ери, рятуючи Римську імперію від розорення, ввів багато досить незвичайних податків. Один з них був податок на латруни - громадські вбиральні.

Відповідаючи на закиди сенаторів Веспасіан попросив їх понюхати гроші, отримані завдяки цьому податку. Так з'явилася знаменита фраза pecunia non olet (лат.) - "гроші не пахнуть".

Веспасіан ввів податок на громадські туалети, які отримують дохід від продажу сечі. Римляни відвідували відхожі місця не тільки, щоб справити нужду, урину збирали у великі глиняні горщики та використовували як засіб для прання одягу, чищення зубів та дублення шкіри.

Збір урини проводився як серед бідняків, так і серед представників вищого стану. Покупець сечі змушений був заплатити особливий податок, щоб після використовувати урину для виробництва чистячих речовин.

Загальне значення фрази "гроші не пахнуть" - властивості грошей не залежать від того, як вони були зароблені.

Римському імператору Веспасіану дісталася країна, неабияк розорена громадянською війною, а тому йому довелося проявити воістину неординарне державне мислення та адміністративний талант, щоб буквально по крихтах відродити імперію.

Необхідність якнайшвидше поповнити державну казну змусила Веспасіана вводити найрізноманітніші податки і жорстоко карати за спроби ухилитися від їх сплати. 

Справедливості заради, варто визнати, що абсолютно марною витівкою це не було, незабаром римська скарбниця почала наповнюватися сріблом, а частина "туалетного" прибутку навіть пішла на будівництво Колізею.