Сумно, здивовано або радісно "дивляться" на нас часом предмети навколишнього світу, і ми, при всій їх неживій природі, явно розрізняємо в них риси живих істот.
Час Пік розповість, чому ми бачимо предмети навколишнього світу інакше.
Бачення знайомих об'єктів або візерунків в інших випадкових або непов'язаних об'єктах називається парейдолією. Більшість людей ніколи не чули про парейдолію. Але майже всі випробували це на собі.
Парейдолія - це оптична ілюзія, сприйняття зображення або значення там, де їх насправді немає. Це форма апофенії (схильність людини знаходити взаємозв'язки у випадковому або безглуздому наборі даних), яка є більш загальним терміном для людської схильності шукати закономірності у випадковій інформації.
Здатність відчувати парейдолію більш розвинена у одних людей і менш розвинена у інших.
Класичним прикладом парейдолії стали фотографії Марса, опубліковані NASA в 1976 році. На знімках відображено щось, що нагадує людське обличчя.
Людське обличчя можна побачити де завгодно: в предметах інтер'єру, механізмах, ландшафтах та у природі...
А ви помічаєте обличчя і фігури там, де їх не повинно бути?
