Коби-сьте хотіли
Імити добре зерно,
Що правдов-ся обертат
З вами фурт
У няньковуй старинькуй хижі.
Пуйти за нив у студінь,
У пичаль.
Навхтема.
Тай без реву.
Пак, знай -
Лиш тот,
Ко силов в собі рушит
Учорашний
Замащений сніг
Бо світло з него чинит.
Не сушит нігда
Мозок
У масному камінному
Димарьови,
Лиш солонину з доброго
Годового випря.
Имати буде рибу
На небеснуй річци...
Из добрим ангилом.
Ай щастьом
Тай из бубном-гусльов
Вракаши!
