Догорілого літа підіймається дим...

Догорілого літа підіймається дим,

Віддає своє мито літо зорям старим.

Зорі вдарили в била, загули небеса,

Димом в небо злетіла слів даремних краса.

«Не сумуйте», - шепоче золотий зорепад –

Якось теплої ночі літо верне назад.