Клініко-діагностичні аспекти герпетичних уражень нервової системи

Ураження нервової системи, що викликаються вірусами герпесу, складають групу найбільш важких і найбільш поширених інфекцій.

Проведені дослідження показали, що практично все доросле населення до 50 років інфіковано вірусами герпесу. У структурі вірусних причин смертності герпесвірусні ураження посідають друге місце (15,8%) після грипу (35,8). В останні роки зафіксовано збільшення кількості хворих з різною патологією, спровокованої вірусами герпесу. Все сказане пояснює підвищений інтерес до герпесвірусної інфекції.

Поява вірусів в організмі людини

Віруси простого герпесу 1-го і 2-го типів (ВПГ-1 і ВПГ – 2), а також вірус вітряної віспи (ВВО) – нейротропні віруси людини. Вони знаходяться в нервових вузлах задніх корінців спинного мозку, обумовлюючи приховану інфекцію протягом усього життя організму господаря. Назва «герпес» походить від давньогрецького слова, що означає «стелитися» або «повзти».

Інфікування людини вірусами герпесу здійснюється повітряно-крапельним і статевим шляхами. Активізація герпетичної інфекції пояснюється впливом провокуючих чинників:

• переохолодження,
• фізичне виснаження,
• ультрафіолетове опромінення,
• психоемоційна травма,
• важкі соматичні захворювання, які ведуть до ослаблення імунітету.

Герпетичний енцефаліт: в чому небезпека

Найбільш важким захворюванням нервової системи є герпетичний енцефаліт (ге). Зустрічається у всіх вікових групах, але найчастіше хворіють люди у віці від 5 до 30 років і старше 50 років. Переважне ураження лобової і скроневої часток.

Як правило, має місце некроз нервової тканини з вираженими запальними реакціями. Захворювання починається гостро, з високої температури, яка тримається протягом 3-4 днів, катару верхніх дихальних шляхів з подальшим приєднанням неврологічної симптоматики. Рано розвивається коматозний стан на тлі наростаючого набряку мозку. Менінгеальні симптоми виражені помірно. Загальномозкові симптоми поєднуються з вогнищевими ураженнями – парезами і паралічами, афазією, геміанопсією та ін.

Часто приєднуються фокальні або генералізовані судомні напади. Характерні зниження інтелектуально-мнестичних функцій, психічні розлади, порушення орієнтування в просторі і часі, галюцинаторні феномени, сутінкові стани свідомості.

Герпетичний менінгіт: особливості розвитку

Іншою відносно частою формою ураження нервової системи є герпетичний менінгіт (ГМ), який розвивається на тлі первинної генітальної інфекції у 36% жінок і у 13% чоловіків. Як правило, ГМ виникає через тиждень після клінічних проявів генітального герпесу і проявляється підвищенням температури тіла до 38 градусів та головним болем середньої інтенсивності. Менінгеальні ознаки виражені помірно та зберігаються протягом 2-3 тижнів.

Прихована небезпека простого герпесу

Необхідно враховувати і можливість ураження периферичної нервової ситеми вірусами простого герпесу, а саме розвиток радикулітів і радикуломієлопатій. Клінічні прояви в таких випадках типові, супроводжуються парестезіями, болем в області сідниць, промежини або в нижніх кінцівках, при наявності порушень функції тазових органів.

Реактивація ВВО найбільш часто призводить до гангліоневритів та гангліорадикулітів. Найчастіше уражаються ганглії грудної локалізації і краніальні, зокрема, трійчастий і колінчастий.

Як правило, захворювання починається гостро з загальноінфекційних проявів і сегментарних болів; пізніше приєднуються герпетичні висипання в області уражених сегментів. Больовий синдром в зоні висипань має виражений вегетативний характер, проявляється пекучої, нападоподібної болем, яка посилюється в нічний час. Біль може турбувати хворого протягом тривалого часу після зникнення висипань, особливо в осіб похилого віку.

Таким чином, в даний час герпетичні ураження нервової системи являють собою істотну проблему в клініці нервових хвороб. Проведення своєчасної і точної клінічної та лабораторної діагностики є важливим та цілком досяжним завданням.

Е. Н. Стоянова, лікар-невролог