"Зелене світло" для "Північного потоку-2": що показала угода США та Німеччини і які є загрози для України, - думки

Німеччина та США уклали угоду щодо завершення будівництва російського проєкту "Північний потік-2". Згідно з текстом документа, Україна отримує понад мільярд доларів, підтримку розвитку "зелених технологій", а також обіцянки щодо активізації Нормандського формату.

Чи дійсно ситуація така однозначна, як про це йдеться в тексті угоди, розповість Час Пік.

Відомо, що щорічно український бюджет завдяки транзиту російського газу отримував близько 3 млрд доларів, однак із запуском "Північного потоку-2" ситуація зміниться, оскільки транзит газу може скоротитися до мінімуму. Але надходження до бюджету - це не єдине, без чого ризикує залишитися Україна, якщо вірити думкам експертів.

Що насправді може отримати Україна?

Під час прес-конференції канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що вищезгадана угода може бути "хорошою для України". Чому це так - Меркель не конкретизувала. Однак українські аналітики з такою позицією не згодні.

На думку українського політичного діяча Борислава Берези, сама по собі домовленість між Німеччиною та США, яка була досягнута без участі України, говорить про те, що нібито враховані інтереси - це чи не порожні слова.

"Стало відомо, що США та Німеччина домовилися щодо "Північного потоку-2". Глава МЗС ФРН Хайко Маас сором'язливо заявив, що Меркель і Байден прийшли до конструктивного рішення щодо проєкту "Північний потік-2". Відразу після цього Меркель офіційно зателефонувала Путіну і поговорила з ним. Зеленському ніхто не подзвонив. Ні Меркель, ні Байден, ні Путін. При цьому вже є заява про те, що в угоді щодо "СП-2" враховані інтереси України. Правда з Україною, а точніше з Зеленським, ніхто про них не домовлявся. Просто повідомили, що про нас не забули і перерахували, що саме ми отримаємо в рамках угоди Німеччини та США. Що конкретно? Конкретно НІ-ЧО-ГО!",- написав Береза в Facebook.

Які небезпеки несе запуск "Північного потоку-2"?

Повна реалізація російського проєкту дійсно може нести загрозу для України. У цьому переконаний екс-президент Петро Порошенко, який сумнівається в існуванні надійних гарантій.

"Замість одного виклику, яким дотепер був сам "Північний потік-2", тепер ми отримуємо два - додалося американсько-німецьке взаєморозуміння. Якщо згадати ще й про російського агресора, то ситуація виглядає досить загрозливою. По суті, Україну беруть у залізні лещата з усіх боків, тиснуть погодитися на "оборудку", пропонують черговий Будапештський меморандум 2.0 без справді надійних, юридично зобов’язуючих гарантій для України", - зазначає Порошенко в Facebook.

Ще один важливий ризик, поза сумнівами, економічний. Так, Україна після запуску газопроводу може втратити, як вважає екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян, 7-10% щорічних доходів до бюджету, що відчує кожен українець. Хоча гендиректор ТОВ "Оператор ГТС України" Сергій Макогон стверджує, що очікувати катастрофи не варто.

"У будь-якому випадку в Україні все буде добре. Так, ми втратимо 1,5 млрд доларів доходів від транзиту щорічно. Так, це сумно, але не смертельно", - говорить Макогон.

Незважаючи на відображені в тексті угоди обіцянки з боку Німеччини та США активізувати Нормандський формат, наприклад, Омелян вважає, що у Росії зі зменшенням обсягів транзиту газу через Україну розв'яжуться руки для агресії. Крім того, позиція України на світовій арені продовжує падати, а це означає, що протистояти стане важче. Так, екс-міністр закордонних справ  Павло Клімкін вважає, що Україна сама по собі перетворюється на проблему для інших країн.

"Для нас висновки близькі до катастрофічних. І справа не тільки в результатах. І справа не лише в результатах. А насамперед у тому, що ми не в грі. Зовсім. До нас не дослуховуються, ми не шукаємо рішень за одним столом зі США, ЄС та Німеччиною як мали б. Ми навіть не є частиною процесу, не те, що результату. Робимо багато емоційних заяв, які мають таку ж силу, як минулорічний сніг, і взагалі нікому не заходять. По відношенню до нас накопичується відчутний дефіцит довіри та поваги. Ми стаємо частиною проблеми, а не частиною рішення. Це очевидно і боляче", - написав він у Faceebook.

Хто несе відповідальність?

Як пояснює Березовець, ситуація, що виникла, обумовлена політикою Байдена, спрямованою на зміцнення відносин з Німеччиною, противником чого був Трамп. Тому угода між країнами навряд чи може викликати подив. Більше того, він ніби натякає на те, що сам Зеленський також причетний до того, що відбувається.

Подібну позицію озвучує і Береза.

"Зеленському спочатку видали величезний кредит довіри. Цей кредит видали громадяни України і колективний Захід. І якщо на громадян Зеленський не звертає увагу, то Захід банально перестав звертатися увагу на Зеленського, коли побачив, хто в Україні президент і який його потенціал. Більш того, загравання Зеленського з Кремлем і спроба не займатися спочатку "Північним потоком-2", ще з 2019 року, призвели до того, що тепер Україна ще більше втрачає суб'єктність, а президент України не учасник домовленостей, а сторонній спостерігач, якого ставлять перед фактом", - зазначає експерт.

Варто зазначити, Тарас Березовець вважає, що відповідальність лежить і на Німеччині. Ось тільки Меркель скоро йде у відставку і чого очікувати - не відомо.

"Меркель назвала угоду між ФРН та США щодо "СП2" "хорошою для України". Настільки хорошою, що домовленості щодо українського транзиту пройшли без участі України! І Німеччина тепер несе повну відповідальність за підписання нової транзитної угоди для України до 2034 року. З однією поправкою. Меркель йде у вересні і її спадкоємець Лашет завжди зможе розвести руками і сказати "Гарантії давала фрау Ангела і всі питання до неї". І Німеччина завжди може сказати "Я старалася, але не змогла", - пише Березовець у Facebook.

Чи є вихід?

На думку Порошенка,"Північний потік-2" несе загрозу не тільки для України але і для всієї трансатлантичної єдності. Вихід один: Зеленському необхідно, отримавши підтримку європейських партнерів, громадськості та експертів, змогти домовитися з Байденом про зупинку російського проєкту.

Варто відзначити, що в цьому плані Україну підтримує, наприклад, Польща, яка визнає, що "Північний потік-2" - порушення Німеччиною європейської солідарності в галузі енергетичної політики.

Крім того, як відзначають експерти одного з Telegram-каналів, Україні необхідна найсильніша в Європі армія та потужні спецслужби, щоб зберегти державність і змусити з собою рахуватися. Це єдиний сценарій, за якого Україні буде не важливо, хто і про що домовляється в інших країнах. Однак чи зможе Зеленський зробити країну самодостатньою - питання.