Критика Путіна набирає обертів в Росії - поки що, правда, не всім дозволено

Пригожин та інші відомі голоси в Росії створюють новий простір для критики російського президента Володимира Путіна, не боячись покарання.

Такі дані з'явилися в аналітичному звіті ]]>ISW]]>, передає Час Пік.

Останні кілька місяців відомі постаті в Росії "без купюр" критикують російську військову політику, поступово переходячи до критики самого Путіна. Дивним чином не спостерігається жодної реакції на такі одіозні, з точки зору сучасного російського сьогодення, прояви нелояльності.  

Пригожин та інші російські націоналісти, такі як Ігор Гіркін, колишній командир російських бойовиків і відомий критичний голос в інформаційному просторі російського мілблогера, відкривають новий сектор в російському інформаційному просторі, де певні фігури можуть критикувати Путіна та найвищі ешелони влади без будь-якої видимої відплати. Наприклад, 10 січня Ігор Гіркін натякнув, що підтримає усунення президента Росії Володимира Путіна з посади у своїй найбільш сміливому нападі в адресу Путіна.

Пригожин же прямо атакував президентську адміністрацію Путіна та натякнув, що деякі чиновники, які там працюють, є зрадниками, які хочуть, щоб Росія програла війну в Україні, — одна з найсміливіших нападок Пригожина на Кремль на сьогодні.

Очільник "Вагнеру" висловив свою думку щодо поточних російських політичних дебатів відносно заборони YouTube і заявив, що деякі чиновники в адміністрації президента Кремля виступають проти заборони YouTube, оскільки це підірве їхні зусилля відновити відносини між Сполученими Штатами та Росією після того, як Росія програє війну в Україні. Пригожин заявив, що такі чиновники думають, що Сполучені Штати «пробачать Росії її гріхи» при підтримці  «проросійських інтересів» і «підтримки Путіна», якщо Росія попросить вибачення у Заходу після програної війни. Пригожин назвав цих чиновників "зрадниками народу", які проголошують високі проросійські цінності, але при цьому живуть і відпочивають за кордоном і "всіляко підтримують Захід".

Очевидно, що на тлі невдалої воєнної компанії відбувається посилення напруження між дієвими фігурами російського суспільства, яке врешті може призвести до вибухових змін, першопричиною яких все ж залишається амбіційне рішення Путіна про вторгнення в Україну минулого року.