Глобальний Саміт миру у Швейцарії: підсумки та головні заяви світових лідерів

У швейцарському місті Женева завершився Глобальний саміт миру, що став епохальною подією у світовій політиці. За тривалість і значущість, цей саміт підтвердив згуртованість міжнародної спільноти на підтримку України в умовах російської агресії.

За участю представників зі 101 країни та організацій, саміт дав можливість узгодити спільну позицію щодо ключових аспектів безпеки та гуманітарної кризи, що виникла внаслідок вторгнення Росії, повідомляє Час Пік.

Основні пункти, включені до Формули миру Президента, стали основою для подальших міжнародних дій:

• Першим пунктом є ядерна безпека, особливо в контексті Запорізької атомної електростанції, яка має залишитися під контролем України та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
• Другий пункт стосується продовольчої безпеки, яка нерозривно пов'язана з безпекою в Чорному та Азовському морях. Учасники саміту засудили напади на цивільні порти та їх інфраструктуру як неприйнятні акти, що поглиблюють гуманітарну кризу.
• Третім важливим аспектом є обмін військовополоненими за формулою "всіх на всіх", а також повернення депортованих цивільних осіб і викрадених дітей, що стали жертвами російської агресії.

Головне досягнення саміту полягає в тому, що вперше в історії міжнародної спільноти була продемонстрована єдність та рішучість у протидії агресії та відстоюванні міжнародного права. Саміт послав Росії чіткий сигнал щодо того, що будь-які спроби легітимізувати окупацію або подальше насильство проти України будуть нарешті зупинені через єдину міжнародну фронтову єдність.

Учасники саміту закликали до негайних міжнародних дій з урахуванням узгоджених принципів миру та справедливості, щоб забезпечити стійкий мир та безпеку в Україні та її сусідніх регіонах. Для цього всі країни-учасниці підтвердили свою готовність до активного співробітництва та підтримки України на міжнародному рівні.

Світові лідери висловили єдину підтримку Україні та рішуче засудили "мирні" пропозиції Володимира Путіна, які вважаються неприйнятними й пропагандистськими.

США

США, через віцепрезидентку Камалу Гарріс, наголосили на відданій підтримці міжнародних правил і законів, виступаючи проти будь-яких умовних "мирних" угод, які б легітимізували російську агресію:

"Ми віддані підтримці міжнародних правил й норм, захисту демократичних цінностей, протистоянню диктаторам й підтримці наших союзників та партнерів. Цей підхід забезпечував наш успіх та процвітання протягом багатьох поколінь й продовжує робити це. Цей підхід робить Америку сильною, підтримує безпеку американців та сприяє глобальній безпеці. США підтримує Україну не з милості, а через те, що це відповідає нашим стратегічним принципам", - заявила Гарріс.

Вона зауважила, що для США "важливий мир в Україні". Також політикиня додала, що Путін закликає не до "мирних" перемовин, а до капітуляції.

Франція

Президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні обговорили неприйнятність "мирних ініціатив" Путіна, визнаючи необхідність у відбитті агресії як передумови миру.

"Всі з нас віддані побудові сталого миру. Але, як вже було сказано, таким миром не може стати українська капітуляція. Тому передумовою миру є допомога Україні у відбитті агресії", - наголосив Макрон.

Німеччина

Канцлер Німеччини Олаф Шольц підкреслив, що мир українській землі можливий лише за умови припинення російської агресії та встановлення тривалого миру на базі міжнародного права:

"Негайне припинення вогню без серйозних перемовин, без дорожньої карти до справедливого та тривалого миру просто легітимізує захоплення Росією української землі та приведе до нового замороженого конфлікту", – наголосив Олаф Шольц.

Німецький канцлер нагадав, що перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну і в ЄС, і в США були готові до обговорень питань безпеки, які хвилювали Москву. Однак, за його словами, Росія обрала війну, а не дипломатію та діалог.

"Дозвольте мені бути зрозумілим. Попри будь-які стурбованості щодо безпеки жодні з них не можуть виправдати вторгнення до мирної сусідньої держави. Я хотів би підкреслити, що Україна є жертвою агресії, яка мала сміливість презентувати світу план миру", – додав Шольц.

Туреччина

За словами міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, пропозиції Росії мають потенціал як початок, але несуть у собі ризик продовження війни, що зумовлює потребу серйозних і результативних переговорів:

"Незалежно від запропонованих змісту й умов, це важливі кроки й проблиск надії, з яких можна почати. Проте кожна сторона вважає дії іншої продовженням ширшого військового зусилля", - наголосив він.

Фінляндія

Президент Фінляндії Александр Стубб закликав до участі всіх глобальних акторів у встановленні миру в Україні, особливу роль виділивши Китаю та країнам Південного полюса у впливі на Росію.

"Я наполегливо закликаю Китай у тому, що він міг би вплинути на Путіна, покласти край цій війні", - зауважив він.

Стубб також додав, що у цій міжнародній конференції беруть участь багато представників із країн Латинської Америки, Африки, Азії та особливо Близького Сходу.

"Це дає надію, що ми зможемо вийти на шлях миру, і я вважаю за важливе, щоб це сталося на умовах України", - заявив фінський лідер.

Кенія

Кенійський президент Вільям Руто підтримав непохитну позицію у підтримці України і заявив про готовність до активної участі у вирішенні конфлікту.

"Позиція Кенії непорушна - агресія Росії проти України є несправедливою, невиправданою і є порушенням міжнародного права", - наголосив він.

Також президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив з кенійським колегою Вільямом Руто створення хабів у портах Африки для експорту українського зерна у цей регіон, а також подякував йому за участь у Саміті й принципову позицію щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України.

"Обговорили питання продовольчої безпеки, яке дуже важливе для обох країн, розвиток українсько-кенійських відносин і проєкти у сфері експорту сільськогосподарської продукції. Розглянули можливу участь Кенії у створенні хабів для українського зерна в портах Африки", - написав Зеленський.

Президентка Швейцарії підбила підсумки Саміту миру

Понад 80 із 90 присутніх на Саміті миру держав підписали або стали співавторами спільного комюніке, і це хороший результат.

"З 90 присутніх держав 84 підписали або стали співавторами спільного комюніке. Це велика кількість, і вона містить країни, які не тільки є країнами Заходу чи прозахідними. Це також країни Африканського континенту і країни Латинської Америки. Тому я переконана, що це – хороший результат", - сказала Амгерд.

Вона додала, що країни, які не підписали декларацію зараз, "також підкреслювали, що ця конференція була важливою і що такі платформи потрібні".

"Але в цілому я отримала багато позитивних відгуків від усіх учасників за те, що ця платформа була запропонована для обміну досвідом", - додала президентка Швейцарії.

Вона підкреслила, що конференція пройшла на високому рівні та "здобула широку підтримку", й атмосфера була "хорошою".

Слово Володимира Зеленського

"Комюніке, яке було прийнято на саміті, повною мірою відображає наші наміри та залишається відкритим до підписання кожною країною, яка поважає Статут ООН", – сказав Зеленський.

Він подякував усім учасникам першого Глобального саміту миру за те, що зробили перші кроки до миру разом. Президент нагадав, що його учасниками стали 101 держава та міжнародна організація.

"Це великий успіх для України та всіх партнерів, і наша справедлива мета полягає в тому, щоб всі країни приєдналися до нас", – сказав Зеленський.

Він зазначив, що всі учасники саміту підтримали територіальну цілісність України.

"Коли План дій щодо миру буде готовим і кожен крок буде пропрацьованим, відкриється шлях до проведення другого Саміту миру, а отже – до завершення цієї війни", – зазначив Зеленський, додавши, що "вже маємо країни, які зазначили свій інтерес прийняти другий Саміт миру".

Читайте також: Спільне комюніке про основи миру за підсумками саміту у Швейцарії: головні тези