"Ощасливлення" народу триває, або Як окупанти завалюють Лисичанськ "крутими" подарунками

Лисичанськ - одне з міст "трикутника" на Луганщині, якими дуже хотіли володіти російські загарбники. Вже минуло два роки з того часу, як там господарює "руський мир". Місцеве населення намагається вижити у новій реальності, а кремлівські пропагандисти висвітлюють "показове відновлення", яке проводить у Лисичанську Татарстан. Російські "брати-шефи" постійно роблять "звільненому" місту "круті" подарунки. Чим обдаровують лисичан російські "благодійники", розповість Час Пік.

Російські окупанти давно мріяли захопити Лисичанськ, місто завжди було ласим шматочком для російської орди. Росіяни почали прибирати до рук Лисичанськ задовго до повномасштабного вторгнення у 2022 році, й навіть задовго до окупації частини Луганщини у 2014. Завдяки проросійській місцевій владі підприємства знаходили нових господарів, які зробили все, щоб Лисичанськ перестав бути промисловим містом. Коли "руський мир" запустив свої щупальця на Донбас, міста "трикутника" стали для них головною ціллю, але захопити їх росіянам вдалося лише через 10 років. На початку липня 2022 року Лисичанськ було окуповано. З того часу для мешканців міста почалося зовсім інше життя повне "гкрасивих" обіцянок, поневірянь, злиднів, нездійсненних надій та "крутих" подарунків від російських "визволителів"...

Нагадаємо, Кремль віддав Лисичанськ під повний контроль Татарстану. Тепер "шефи" вирішують де, коли та які об'єкти відновлювати, куди і скільки надсилати будівельників, які свята проводити та які подарунки місту дарувати.

"Аналагавнєтний" автопарк

До приходу "руського миру" у Лисичанську всі служби екстреної допомоги були забезпечені спеціальним автотранспортом. Останніми роками перед повномасштабним вторгненням РФ автопарк спецтранспорту активно оновлювався. На виклик виїжджали патрульні на нових авто, співробітники ДСНС на пожежних автомобілях, оснащених всім необхідним пожежно-технічним озброєнням, лікарі на нових "Citroen", укомплектованих новим обладнанням для медицини катастроф.

Основну частину спецтранспорту було вивезено з міста перед окупацією, якщо щось і залишилося, то давно вже розбито чи викрадено. Тепер Лисичанську доводиться радіти тому, що перепаде від "шефів". А російські пропагандисти невпинно розповідають, як Татарстан обдаровує підшефне місто - то кілька маршрутних автобусів "Газель" пригнали, то пару пожежних машин. Але найбільше користувачів мережі вразили подаровані карети швидкої допомоги. Урочисте вручення "презента" широко висвітлювалося у росЗМІ та на росТВ. Замість новеньких "Citroen" тепер містом їздять пару "буханок" з хрестами. Один такий "УАЗ" Лисичанськ отримав у 2023 році, другий – через рік. А більше й не треба, все одно "швидка" у місті використовується лише для перевезення хворих, якщо її комусь пощастить дочекатися...

До речі, Татарстан зробив свій "внесок" у розвиток медицини у Лисичанську. Місто отримало "презент" - "сучасний" флюорограф. До приходу "руського миру" у Лисичанську були і лікарі, і аптеки, і лікарні з сучасним обладнанням, і навіть своя "соляна печера". А тепер є один "наворочєний" флюорограф.

Жителям Лисичанська добре відома персона, яка у 2024 році вручала гауляйтеру міста ключі від "швидкої". Це священнослужитель Лисичанського Свято-Тихвінського храму Андрій Павленко, який після нападу РФ на Україну активно співпрацював з окупантами та "зливав" інформацію про військових ЗСУ, які дислокувалися у Сєвєродонецьку, наводив ворожу артилерію, а також доносив на своїх парафіян. У грудні 2022 року його було визнано винним та засуджено до 12 років позбавлення волі, але в рамках обміну військовополоненими росіяни забрали священика УПЦ (МП), якого тепер активно використовують у пропагандистських цілях. До речі, забирати "цінного агента" приїжджав сам Пригожин, який очолював ПВК "Вагнер".

До речі, одному з Лісичанських храмів активісти партії "Єдина Росія" зробили подарунок - передали спеціальну лампадну олію. Вони заявили, що цей "символічний жест" виражає "важливість збереження та примноження духовних цінностей". Дуже дратує, коли про духовні цінності заїкаються представники "руського миру"...

"Культуру в маси!"

До приходу "руського миру" у Лисичанську було кілька міських бібліотек, у яких легко можна було знайти будь-яку потрібну книжку, зокрема й російську класику. Свої бібліотеки були у кожному дитячому садку та навчальному закладі. Книжки – це перше, з чим розправилися окупанти, зайшовши до міста. Усі бібліотеки були "зачищені" від книг українською мовою, від українських підручників, від книг та довідників з історії та від "пропагандистської літератури".

Тепер росіяни завалюють окупований Лисичанськ своєю художньою та пропагандистською макулатурою. Разом із гуманітаркою до міста завозять "життєво необхідні" зруйнованому Лисичанську орфографічні словники російської мови та російські підручники. А прості росіяни здають непотрібні їм книги й цю макулатуру подають як подарунок лисичанам. І обов'язково змушують дякувати на камери. Також у місті безкоштовно розповсюджують газету "Вестник Лисичанска", з якої місцеве населення, що живе в інформаційному вакуумі, може дізнатися "найправдивіші" новини про те, що відбувається в Україні, світі та "республіці".

Також російські "визволителі" вирішили "окультурити" лисичан та подарувати їм новий мурал. Але замість того, щоб вибрати одну з безлічі порожніх сірих стін, своє нове творіння вони намалювали поверх муралу, створеного "при Україні". Тепер у південній частині Лисичанська є "монументально-декоративний розпис" із зображенням Донської ікони Божої матері. Символічно...

Новий "міст"

До війни у Лисичанську міська та обласна влада особливу увагу приділяла мостам. Наприкінці 2021 року було ухвалено рішення про відновлення об'їзної дороги та будівництво нового моста замість зруйнованого біля колишнього содового заводу. Також у 2022 році планували завершити капітальний ремонт аварійного Пролетарського моста. У ході боїв російські окупанти знищили всі мости через річку Сіверський Донець, що з'єднували Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Щойно росіяни окупували ці міста, вони зробили "подарунок для звільнених" - новий міст. Але є один нюанс! Тепер люди змушені перебиратися через річку понтонною переправою, яку окупанти, звичайно ж, розберуть і заберуть, коли драпатимуть...

"Хліба та видовищ!"

Періодично окупанти влаштовують для мешканців Лисичанська свята, які зазвичай приурочені до якихось дат, які відзначають у РФ. Купка волонтерів розважає людей пісеньками, свіжими "правдивими переможними" новинами, дітей – іграми. А щоб у людей з'явилося бажання "веселитися" та зібратися для масовки, на цих дійствах місцеве населення підгодовують. Так сьогодні відбувається більшість свят у Лисичанську: група колаборантів позує на камеру, купка місцевих веселиться, а основна маса вишиковується в чергу за безкоштовною їжею...

А школярам російські "шефи" дарують безкоштовні поїздки до РФ. Дітей возять на відпочинок, на екскурсії, навчання, на "оздоровлення" тощо. Але робиться це не з душевної доброти, а з далекосяжними намірами: росіяни зі шкіри геть лізуть, щоб у дітей зникло бажання повертатися в Україну й з'явилася готовність залишитися в РФ. Таким чином росіяни "розчищають" Лисичанськ для "понаїхавших" з РФ, а з українських дітей готують слухняну сіру масу, готову виконати будь-яку забаганку кривавого диктатора, аж до готовності вирушити на забій заради своєї нової "родіни".

"Побєдобєсіє"

Відразу після окупації Лисичанська російські "визволителі" всі сили кинули на "зачистку" міста від усього, що пов'язано з Україною. Місцевим "почекунам" та любителям "руського миру" піднесли "шикарні подарунки" - відновили "місця поклоніння". Наприклад, біля Палацу культури імені Сосюри встановили погруддя Леніна, а на перехресті вулиць Жовтнева та Красна - погруддя наркома СРСР Климента Ворошилова, на місці якого раніше було встановлено пам'ятник добровольцям АТО.

А у південній частині Лисичанська з'явився пам'ятник "ветеранам та учасникам бойових дій. Живим і полеглим з 2014 року за право бути руським". Як заявили в окупаційній адміністрації, відкриття меморіального комплексу лисичани зустріли "зі сльозами на очах та з глибокою вдячністю". Ну так, на думку російської орди головне - "побєдобєсіє", а не світло, вода, опалення, можливість вчитися та лікуватися...

Ось і в цьому році до Дня перемоги Лісичанську зробили "офігенний" подарунок. Татарстан пообіцяв доставити до міста 5000 "георгіївських стрічок". Навіть страшно подумати, як раніше лисичани жили без такої "потрібної" речі...

Сьогодні місцеві "почекуни" вороже реагують на всі коментарі українців про те, що відбувається в окупованому місті, їм здається, що всі їм просто заздрять. Так і хочеться запитати: "Чому заздрити?" Якщо людині перекрити кисень, а потім дозволити зробити ковток повітря – вона буде щасливою. Якщо після ночівлі у підвалах вона перебереться в ліжко, нехай навіть у напівзруйнованому будинку - вона буде на вершині блаженства. Саме це сьогодні відбувається з жителями окупованого Лисичанська. Зруйнувавши місто та життя лисичан, окупанти продовжують їх дозовано "ощасливлювати", створюючи ілюзію неймовірного "відродження та перетворення"...

Читайте також: На ТОТ видають "зелену карту": чи потрібен такий документ мешканцям Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного