Непрохані "гості": Що робити жителям Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного, якщо їхнє житло захоплене "понаїхавшими"

На території окупованої Луганської області продовжується так звана "націоналізація" нерухомого майна. Незаконне захоплення житла українців посилилося після того, як РФ оголосила захоплені території України "своїми". Окупанти вигадали десятки способів "віджиму" житла й всі вони незаконні, оскільки вилучення майна на окупованій території є військовим злочином і не буде визнано Україною та іншими державами. Що робити, якщо ваше житло захоплене окупантами, розповість Час Пік.

Сьогодні на окупованих територіях України, які у Кремлі називають "новими регіонами РФ", відбувається повне свавілля. Окупаційна влада намагається нажитися, в тому числі, на чужій нерухомості. Прикриваючись липовими законами та указами, які самі й клепають, вони захоплюють майно, яке переселенці змушені були залишити, виїжджаючи з рідного міста перед окупацією.

У приватних будинках і навіть у багатоповерхівках окупанти влаштовують склади боєприпасів і зброї, а також казарми. Після таких "гостей" найчастіше житло стає непридатним для проживання. Вцілілі після обстрілів будинки та квартири окупанти "віджимають", щоб заселяти в них російських військових та родини робітників із РФ.

"Віджим" житла на Луганщині

На окупованій ще у 2014 році території Луганщини росіяни вже "віджали" все, що було можна. Тепер із новими силами вони взялися за цей процес на "нових звільнених" територіях. Враховуючи те, що десятки населених пунктів російська армія буквально зрівняла з землею, "націоналізація" житла посиленими темпами проходить у містах, які більш-менш уціліли.

У містах т.зв. "трикутника" окупаційна влада активно складає "чорні списки", в які потрапляють порожні квартири. І це не лише квартири переселенців, які мешкають в інших регіонах України. Сюди потрапляють і квартири місцевих жителів, які пересиджують війну у Росії чи у тилових містах Луганщини.

Відомі випадки, коли до переліку "безхазяйного майна" потрапляли квартири, які вже внесено до Росреєстру. І для того, щоб прибрати свою квартиру з "чорного списку", власникам житла доводиться неабияк потріпати собі нерви. Більше того, втратити квартиру можуть навіть власники, які живуть у ній і не виїжджали надовго за межі міста. Якщо на момент обстеження житла "на безгосподарність" господаря не виявилося вдома, то квартира може бути внесена до списку "безхазяйного майна". І людям доводиться терміново доводити своє право на нерухомість, інакше вона може бути "націоналізована".

Окупаційні адміністрації Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного працюють невтомно, складаючи списки порожніх квартир. Майже щодня на "офіційних" сайтах з'являються нові повідомлення про виявлення "житлових приміщень, що мають ознаки безхазяйного майна". Влада дає власникам житла 30 днів, щоб "відвоювати" свою нерухомість, проте попереджає, що матимуть справу тільки з власниками російського паспорта.

Під приводом "ремонтно-відновлювальних" робіт у Сіверськодонецьку, Лисичанську та Рубіжному зламують порожні квартири. Туди вселяються російські будівельники-гастролери, які за твердженням кремлівських пропагандистів "відновлюють" місто. Судячи з повідомлень місцевих жителів, багато хто з них поводиться не зовсім цивілізовано. Деякі "понаїхавші" з РФ вояки та будівельники тягнуть за собою сім'ї й заселяються у "віджаті" квартири. У такому разі вигнати їх зовсім нереально, тим більше, що влада не дуже поспішає допомогти законним власникам.

Що кажуть юристи

За словами юристів, вилучення майна на окупованій території є військовим злочином, який буде розслідуваний правоохоронними органами України. Захоплення чужого майна на окупованій території, це ігнорування Росією норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій 1949 року та Гаазьких конвенцій та декларації 1907 року.

Юристи та правозахисники зазначають, що недоторканність житла є конституційним правом кожної людини та підлягає захисту як за допомогою кримінально-правових, так і цивільно-правових способів. Українці мають знати, що на окупованих територіях законно продати, подарувати чи переоформити нерухомість не можна. Для України такі дії окупантів не мають жодної юридичної сили.

Як тільки з'явилася інформація про "нових господарів" у вашій квартирі, юристи радять звертатися до правоохоронних органів України.

Що робити, якщо житло захоплене окупантами

Звернутися із заявою про злочин, скоєний на тимчасово окупованій території, можна до Національної поліції, Служби безпеки України чи Офісу генерального прокурора. Заяву в поліцію можна подати особисто, дистанційно телефоном або електронною поштою.

Повідомити співробітників поліції про злочин можна:

• за номером 102 (цілодобово);
• за телефоном "гарячої лінії" (0894) 200-18-67;
• або вибравши найближче відділення поліції, адресу та контакти якого можна дізнатися на мапі за ]]>посиланням]]>.

Подати заяву до Служби безпеки можна:

• електронною поштою за адресою [email protected];
• або за номером +38(044) 256-99-91.

У заяві необхідно повідомити свої особисті дані та надати зібрані вами документи, матеріали та відомості про злочин.

Звернення до Офісу генерального прокурора можна подати кількома способами:

• надіслати скаргу поштою на адресу Офісу генерального прокурора: вул. Резницька, 13/15, м. Київ, 01011;
• заповнити електронну ]]>форму ]]>звернення на офіційному сайті Офісу генпрокурора;
• зателефонувати на "гарячу лінію" за номером +38 (044) 200 76 24;
• звернутися особисто.

Багато переселенців з Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного вже знають, що в їхніх квартирах влаштувалися непрохані гості. Квартири одних були захоплені ще у 2022 році, квартири інших лише готують під заселення. Власники житла мають знати, що потерпілий має право подати заяву про захоплення житла, незважаючи на те, коли саме це сталося – нині чи кілька років тому. Заяву про злочин можуть подати як самі потерпілі, так і їхні родичі, друзі, знайомі, а також ті, хто став свідком такого випадку.

Юристи зазначають, що навіть якщо у вас немає жодних відомостей про те, хто, як і коли саме заселився у ваше житло, правоохоронці мають прийняти заяву та внести відомості про неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Юристи також радять переселенцям-власникам житла відправити електронне звернення до російського уряду та слідчого комітету РФ, заявивши про своє право власності.

За словами експертів, ефективність таких звернень викликає певні сумніви, але такі дії відіграють важливу роль у подальших зверненнях до Європейського суду з прав людини або Комітету ООН з прав людини. Завдяки документуванню таких дій постраждала людина зможе довести, що вона зробила все можливе для захисту своїх прав.

Читайте також: Година "Х" наближається, або Як новий закон РФ про "іноземців" торкнеться жителів Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного