"Оживає" чи виживає?: окупований Сіверськодонецьк очима прихильника "визволення"

У місцевих пабліках все частіше з’являються повідомлення про "пожвавлення" життя у тимчасово окупованому Сіверськодонецьку Луганської області.

Проте навіть тексти прихильників так званого "руського мира" свідчать: місто все ще далеке від нормального існування — зруйнована інфраструктура, проблеми з транспортом і обслуговуванням, відсутність базової чистоти та тіні справжнього повернення життя, передає Час Пік.

Переселення ЖЕКу та інші "зрушення"

Одним із приводів для "оптимізму" серед місцевих колаборантів стало нещодавнє переселення офісу ЖЕКу — тепер установа працює на вулиці Маяковського. При цьому, за свідченнями місцевих, комунальні послуги частково надаються: є газ, електрика та сміттєзбірники. Але, наприклад, сміття по понеділках не приймають. Оплатити рахунки можна лише через пошту або в банку — вкрай обмежені можливості для сучасного міста.

Банки, які "працюють" лише на папері

У кількох банках можна взяти талон на обслуговування, але навіть це — лише на деякі послуги та тільки на наступний тиждень. Про повноцінну банківську систему не йдеться: немає ані гнучкості, ані цифрового обслуговування. Черги, невизначеність і обмеження — усе це нагадує радянську модель, яку росіяни фактично відтворюють у регіоні.

Транспорт: "ну, скажімо, не дуже"

Питання з транспортом у місті залишаються невирішеними. За словами самих прихильників окупації, ситуація, м’яко кажучи, "не дуже". Це означає проблеми з маршрутами, нестачу транспорту, нерегулярність руху, а в деяких районах — повну ізоляцію без громадського сполучення.

Торгівля "відроджується" на 10-20%

Найбільш "позитивною" нотою у звіті з окупованого Сіверськодонецька названо пожвавлення торгівлі. З’являються нові відділи й магазини, хоча самі ж автори визнають: усе це — лише 10-20% від довоєнного рівня. З огляду на те, що до повномасштабної війни місто мало розвинену торговельну інфраструктуру, ці цифри свідчать не про розвиток, а про жалюгідні спроби імітувати комерційне життя.

Мертві вікна і тиша вночі

Хоча на вулицях трохи побільшало людей і автомобілів, вечорами місто досі поринає у темряву. "Дуже багато темних вікон" — ще один красномовний сигнал про реальну кількість населення. Багато будинків залишаються без електрики, а значна частина сєвєродончан або виїхала, або не має змоги повернутись.

Місто, яке задихається від бруду і спеки

"Місту буде дуже важко пережити спеку, на ліс страшно дивитися, у місті буде пекло", — так описують найближчі перспективи навіть ті, хто підтримує окупаційний режим.

Демографія: старість замість відродження

На вулицях з’явилось трохи більше мам із візочками та дітей, але основну масу населення, за спостереженням авторів, становлять літні люди. Молодь або виїхала, або не бачить перспектив у житті під окупацією. Це — ще один маркер занепаду, який важко приховати навіть за допомогою пропагандистських кліше про "повернення до життя".

Навіть за версією пропагандистів, Сіверськодонецьк залишається зраненим містом із символічними ознаками життя на тлі розрухи, страху та безвиході. І якщо це — їхня версія "відродження", то справжнє життя знову прийде в місто лише після його деокупації.

Читайте також:

"Ремонт" під дощем і з відкритими квартирами: як насправді виглядає "відновлення" в Лисичанську - відео