До окупації Лисичанськ, Сіверськодонецьк та Рубіжне були відкритими містами, до яких не існувало жодних проблем приїхати потягом. Окупація змінила все: залізничне сполучення зупинилося, як і практично вся логістика. "Влада" обіцяє відновити рух поїздів, проте не все так просто.
Що каже "влада" окупованої Луганщини та яка реальна картина — розповість Час Пік.
Пасажирські поїзди до Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного знову стануть реальністю?
На даний момент населені пункти Луганської області, захоплені у 2022 році, повністю відрізані від залізничного сполучення. Однак у так званому "Міністерстві інфраструктури та транспорту ЛНР" заявили, що Сіверськодонецька агломерація — це перспективний напрямок, який слід розвивати.
За словами "глави відомства", Альберта Апшева, на окупованій території Луганської області "досить сильно розвинене залізничне сполучення". Заважають лише "певні обмеження", які прямо "міністр" не називає. Чи маються на увазі ті самі обставини, які заважали запустити роботу залізничного вокзалу з 2014 року, — невідомо. Однак поки що йдеться лише про плани та перспективи, а не про гарантоване відновлення.
Не дуже "певні обмеження"
Перспектива запуску залізничного сполучення з містами "трикутника" упирається, як стверджує "влада" у військові дії.
"Запуск залізничного транспорту в районі Сіверськодонецька та прилеглих населених пунктів можливий тільки після стабілізації обстановки на лінії фронту", — йдеться у повідомленні одного з окупаційних ресурсів.
Саме цю ж причину "влада" озвучує, коли пояснює, чому в Лисичанську, Сіверськодонецьку, Рубіжному немає мобільного зв'язку, інтернету, не відновлено за 3 роки комунікації, досі не налагоджено інфраструктуру. Це означає, що плани по відновленню залізничного сполучення в Сіверськодонецьку та прилеглих містах можуть реалізовуватися ще десятиліттями. Аби знаходилися “причини”.
Але це ще не всі "особливості". Як пояснюють у “Мінтрансі”, Сіверськодонецька агломерація буде пов'язана поїздами лише з Луганськом та “ДНР”. "Відомство" зараз взагалі "відповідає безпосередньо за приміське сполучення", а не за масштабніші проєкти. Таким чином, навіть якщо плани будуть реалізовані, жителі "трикутника" зможуть подорожувати поїздом тільки в сусідню область або в обласний центр. З урахуванням того, що з подібним навантаженням справляється і звичайний транспорт, доцільність вкладень в залізничне сполучення по області не виглядає "перспективною". Хоча, звісно, Апшев стверджує, що інфраструктура Луганщини вже готова приймати потяги з, як він каже, "великої Росії".
"Перспективи" зовсім в іншому
Пасажирські залізничні перевезення явно над пріоритеті у “влади” регіону. Так, ніщо не завадило відновити вантажне залізничне сполучення. За словами глави "ЛНР" Леоніда Пасічника в червні 2025 року вдалося відновити вантажні залізничні перевезення з Ростовською та Білгородською областю. У той час, поки пасажирів планують катати на поїздах тільки в межах області або в "ДНР", для перевезення вантажів перешкод немає, як і немає жодних "певних обмежень". Пасічник також зазначає, що запуск пасажирського залізничного сполучення неможливий "через ситуацію на лінії фронту", але як тільки "лінію фронту буде відсунуто" — життя в "ЛНР" забарвиться в нові фарби.
Враховуючи всі “нюанси”, серйозно про відновлення руху пасажирських поїздів не лише у “трикутник”, а й у Луганськ ніхто не замислюється. У якому стані зараз знаходиться залізнична інфраструктура — ніхто не звітує. Немає жодних відомостей про те, чи взагалі є уцілілі потяги на окупованій Луганщині. Розповіді "влади" ніяк не можна перевірити, оскільки про реальну підготовку до відновлення залізничного повідомлення взагалі нічого не відомо. Є лише слова. Але якщо врахувати, що слова ніяк не допомагають будувати та відновлювати — чекати на пасажирські залізничні перевезення найближчим часом точно не варто.
Читайте також: Переселенці масово повертаються додому? Перспективи ВПО з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного
