Гуманітарний коридор через Білорусь: секрети успішного проходу через гуманітарний коридор

Через дванадцять років війни та четвертий рік повномасштабного вторгнення гуманітарний коридор "Мокрани - Доманово" на кордоні Білорусі та Волині залишається чи не єдиним способом для мешканців окупованих територій України вибратися на волю.

Цей шлях порівнюють з "верблюжим вушком" - надто вузький, надто важкий і доступний лише тим, хто має документи й фізичні сили пройти випробування.

Інформацією поділилися волонтери телеграм-каналу "]]>Доманове Покрівка Pluriton "Атмосфера]]>".

Час вирішує все

Досвід показує: прибувати до пункту пропуску краще до 14:00–15:00. Волонтери попереджають, що пізніше можна застрягти у чергах, а білоруська сторона припиняє перепустку після 20:00. Вечірній перехід перетворюється на багатогодинне очікування, перевірку документів та ризик ночівлі просто неба.

"Бажано приїжджати на обід, інакше до Ковеля до комендантської години можна просто не встигнути", - пояснюють волонтери.

Документи: український, російський чи "Білий паспорт"

Найболючіша тема – документи. Для проходження всіх етапів колії потрібний хоча б внутрішній український паспорт. Але відсутність російського документа майже завжди ускладнює фільтрацію на кордоні із РФ. Людей піддають ретельним перевіркам, можуть не випустити з окупації.

Якщо людина має російський паспорт, але втрачено українську, дорогу в Україну закрито, поки вона не отримає в Мінську "Посвідчення на повернення" - так званий "Білий паспорт". Його оформлення займає від двох тижнів до місяця. Весь цей час треба десь жити та чимось оплачувати перебування. Для хворих людей очікування може стати фатальним: відомі випадки, коли українці не чекали на документ і помирали в білоруських лікарнях.

Особлива категорія – молодь з окупованих регіонів

Окрема група – юнаки та дівчата з Донбасу, яким виповнилося 18 років. Багато хто з них ніколи не мав українського паспорта: бази даних втрачено у 2014 році, свідоцтва про народження відсутні. Отримання документів перетворюється на тривалу процедуру, яка потребує терпіння та волі.

Волонтери: невидимий фронт допомоги

Організації "Helping to Leave" та "Плуритон" супроводжують українців на всіх етапах. Вони допомагають зібрати документи, дістатись кордону, а іноді й буквально перенести через неї людей з обмеженою мобільністю.

"Люди виходять із розгубленими очима, багато хто не знає, куди йти далі. Перші, хто зустрічає їх - це волонтери. Вони допомагають знайти транспорт, дають воду та слова підтримки", - розповідає українець, який зустрічав родичів на Домановому.

Волонтери наголошують: відкладати рішення про евакуацію небезпечно. З кожним місяцем ускладнюються правила перетину кордонів, а здоров'я вразливих категорій населення погіршується.

Поради тим, хто збирається в дорогу

• приїжджати до кордону до 14:00–15:00;
• мати при собі всі можливі документи (навіть прострочені чи копії);
• враховувати, що без українського паспорта потрібно буде оформлення «Білого паспорта» у Мінську;
• заздалегідь готувати ліки, їжу та запас грошей на дорогу;
• звертатися до перевірених волонтерів.

Коридор надії

Сьогодні "Мокрани – Доманове" – це не просто дорога, а лінія життя для тисяч українців. Попри всі труднощі, через неї щодня проходять сім'ї, люди похилого віку, молодь, хворі. Для них це шанс повернутися додому до країни, яка бореться за своє майбутнє.

Читайте також: "Доля України вирішена": нові заяви Орбана