«Залий у сториз, тегни мене, а якщо відео залетить — зробимо ще рилз».
Для людини, яка активно користується соцмережами, це цілком звичайна фраза. А от тому, хто востаннє заходив в інтернет років п'ятнадцять тому, довелося б пояснювати чи не кожне друге слово.
Мова завжди змінювалася під впливом нових технологій, культурних явищ і суспільних процесів. Але соцмережі додали до цього механізму дещо незвичне — швидкість. Сьогодні нове слово може народитися в коментарях під відео, за кілька днів поширитися серед тисяч користувачів, а згодом вийти за межі інтернету.
Найцікавіше, що дослідники вже можуть спостерігати за цими процесами майже в реальному часі. Вони вивчають мільйони повідомлень, простежують поширення нових слів і навіть намагаються передбачити, які з них залишаться в мові надовго.
Чому одні слова стають популярними, а інші зникають?
Згадайте, як швидко у повсякденному мовленні з'явилися слова «крінж», «вайб», «скуф» або «редфлег». Здається, їх просто почали вживати всі навколо. Насправді за таким поширенням стоять досить складні соціальні механізми.
У 2024 році науковці опублікували в журналі PLOS Complex Systems дослідження, присвячене поширенню нових слів у Twitter (тепер X). Вони проаналізували приблизно 650 мільйонів франкомовних дописів від 2,5 мільйона користувачів.
Дослідників цікавило, чому одні мовні новинки стають звичними, а інші залишаються короткочасними трендами. Для цього вони простежили долю майже 400 нових слів, частина яких поступово закріпилася в мовленні, а частина втратила популярність.
Виявилося, що важливу роль відіграє не лише кількість людей, які використовують слово, а й те, хто саме починає його поширювати.
На початку нові вислови часто циркулюють у невеликих спільнотах. Але щоб слово закріпилося, воно має вийти за їхні межі. Більше шансів отримують ті новинки, які підхоплюють люди з широкими соціальними зв'язками та контактами в різних групах.
Уявімо, що якась невелика спільнота активно використовує вигадане слово. Воно може з'являтися в сотнях повідомлень щодня, але залишатися незрозумілим для сторонніх. Натомість інший вислів, який підхопили користувачі з різних середовищ, поступово стає знайомим значно ширшій аудиторії.
Це одна з причин, чому популярність мему не завжди означає довге життя пов'язаного з ним сленгу. Слово може швидко поширитися, викликати хвилю жартів і майже зникнути вже за місяць. А інше непомітно закріпиться в повсякденному спілкуванні.
Звісно, ці результати отримані на основі франкомовних дописів, тому їх не можна автоматично переносити на всі мови. Проте дослідження добре демонструє, що поширення слів залежить не тільки від їхньої популярності, а й від зв'язків між людьми.
Як англійські слова стають українськими
Інтернет-сленг часто сприймають як набір англійських слів, просто записаних кирилицею. Насправді процес значно цікавіший.
Коли іншомовне слово потрапляє в українську, воно поступово пристосовується до її граматики та словотвору.
Наприклад, англійське like перетворилося на «лайк», від якого утворилися «лайкнути», «залайкати», «лайкати». Від ban маємо «бан», «банити», «забанити», а від follow — розмовне «зафоловити».
Ми не просто запозичуємо слова. Ми починаємо поводитися з ними так, ніби вони вже є частиною української мови: додаємо префікси та суфікси, утворюємо дієслова, змінюємо граматичні форми.
Іноді слово набуває навіть нових відтінків значення. Наприклад, «вайб» може описувати атмосферу закладу, настрій людини або загальне враження від події. А «крінж» поступово вийшов за межі інтернет-жартів і став поширеним способом назвати щось незручне, недоречне чи таке, що викликає сором за чужі вчинки.
Цікава ситуація виникає і з назвами форматів соцмереж. Англійські stories та reels — форми множини, але в українському розмовному мовленні ними нерідко називають одну публікацію. Ба більше, від них можуть утворюватися власні форми множини.
При цьому написання запозичень не завжди встигає усталитися так швидко, як їхнє використання. Саме тому користувачі досі сперечаються, як правильно українською — сторіс чи сторіз. У повсякденному вжитку співіснують різні варіанти, тоді як правописні рекомендації враховують особливості передавання іншомовних звуків та правила української орфографії.
Такий період невизначеності цілком природний для нових запозичень. Слово вже активно використовують, але його написання ще може викликати дискусії.
Алгоспік: коли нові слова вигадують через алгоритми
Один із найнезвичніших мовних феноменів останніх років — algospeak, або алгоспік.
Це своєрідна мова натяків і замін, яку користувачі застосовують, намагаючись уникнути автоматичних обмежень на платформах.
Наприклад, в англомовному TikTok замість слова suicide можна зустріти unalive. Для позначення чутливих тем використовують завуальовані вислови, навмисні помилки, скорочення та емодзі.
Причина не лише в бажанні говорити непрямо. Частина авторів побоюється, що пряме використання певних слів може призвести до видалення відео або зменшення його охоплення.
У 2026 році дослідниці Марлена Москаль і Наталія Супернак опублікували в журналі Studia Neophilologica наукову роботу про алгоспік у TikTok. Вони проаналізували 550 прикладів таких мовних замін, зібраних у 2023–2024 роках.
Виявилося, що користувачі застосовують різноманітні способи творення нових висловів: змінюють написання, використовують евфемізми, створюють незвичні словосполучення та переосмислюють уже відомі слова.
Важливо, що йдеться передусім про реакцію користувачів на те, як вони уявляють роботу алгоритмів. Не кожне слово, якого намагаються уникати автори відео, справді обмежується платформою.
Але сам феномен від цього не стає менш цікавим. Мовні звички користувачів формуються не лише під впливом інших людей, а й через спроби пристосуватися до автоматизованої модерації.
Виникає своєрідний парадокс: алгоритми створюють умови, за яких користувачі починають винаходити нові слова, а ці слова поступово стають частиною інтернет-культури.
Іноді такі вислови виходять за межі платформи й починають використовуватися навіть там, де жодних алгоритмічних обмежень немає.
Крапка, яка звучить грубо: як інтернет змінює значення пунктуації
Соцмережі впливають не лише на словниковий запас. Вони змінюють навіть те, як ми сприймаємо звичайні розділові знаки.
Порівняйте два повідомлення:
«Добре»
«Добре.»
Формально значення однакове. Проте другий варіант у неформальному листуванні іноді здається холоднішим, різкішим або навіть пасивно-агресивним.
Цей феномен досліджують психологи. У 2025 році в журналі Frontiers in Psychology вийшла робота науковців Бінгемтонського університету про роль пунктуації в текстових повідомленнях.
У серії експериментів учасникам пропонували оцінювати емоційне забарвлення коротких повідомлень. З'ясувалося, що незвичне використання крапок і поділ висловлювання на кілька коротких повідомлень можуть посилювати відчуття роздратування, незадоволення чи інших негативних емоцій.
Наприклад, фраза, у якій кожне слово відокремлене крапкою, може сприйматися як вимовлена з навмисними паузами. А кілька послідовних однословних повідомлень іноді створюють враження, що співрозмовник роздратований.
Пояснення досить просте. Під час живої розмови ми чуємо інтонацію, бачимо міміку й жести. У тексті цих підказок немає, тому їхню роль частково перебирають на себе пунктуація, емодзі, повторення літер і навіть спосіб розбиття фрази на повідомлення.
Наприклад, «дякуююю» може передавати більше емоцій, ніж звичайне «дякую». А написане великими літерами «СЕРЙОЗНО?» часто сприймається зовсім інакше, ніж те саме запитання без додаткового оформлення.
Водночас такі сигнали не універсальні. Сприйняття повідомлення залежить від контексту, стосунків між людьми та їхніх звичок у спілкуванні.
Так текстове листування поступово виробляє власні засоби передавання інтонації.
Коли старі слова отримують нове життя
Не всі зміни в інтернет-мові пов'язані із запозиченнями. Іноді соцмережі беруть звичайне, давно знайоме слово й наділяють його новим значенням.
Хороший приклад — дієслово «залетіти». У традиційному значенні воно описує рух: птах залетів у кімнату, м'яч залетів у ворота. В інтернет-сленгу це слово отримало ще одне значення — стати популярним, набрати багато переглядів.
Тому фраза «відео залетіло» сьогодні навряд чи здивує активного користувача соцмереж.
Подібне відбулося зі словом «підписник». Воно існувало задовго до Instagram і TikTok, але цифрові платформи надали йому нового змісту. Тепер підписник — це не лише людина, яка передплачує видання, а й користувач, що стежить за чиїмось профілем або каналом.
Навіть звичайне слово «історія» отримало додаткове значення завдяки формату Stories.
Такі зміни називають семантичними: слово залишається тим самим, але коло його значень розширюється.
Цікаво й те, що інтернет-сленг часто зберігає характерні для української мови способи творення слів. Наприклад, від розмовного «топ» утворюють «топовий», від «мем» — «мемний», а від «тролити» — «затролити».
Це показує, що навіть у середовищі з великою кількістю запозичень українська не перестає працювати за власними граматичними й словотвірними правилами.
Чи справді соцмережі збіднюють мову?
Коли мова заходить про інтернет-сленг, часто можна почути, що люди стали писати примітивніше, скорочувати слова й відмовлятися від складних речень.
Частково такі спостереження підтверджуються дослідженнями, але картина складніша.
Наприкінці 2024 року в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS) вийшла робота про мовні зміни на цифрових платформах. Науковці проаналізували приблизно 300 мільйонів англомовних коментарів із різних інтернет-майданчиків.
Вони виявили загальну тенденцію до скорочення довжини повідомлень і зменшення лексичної різноманітності в досліджених текстах.
Але водночас користувачі продовжували створювати й використовувати нові слова. Швидкість появи мовних новинок залишалася відносно стабільною.
Це цікаве поєднання: повсякденні повідомлення можуть ставати коротшими й одноманітнішими за структурою, але мовна творчість нікуди не зникає.
До того ж не варто плутати особливості інтернет-коментарів зі станом мови загалом. Людина може написати «імба» під відео, а через годину підготувати складний професійний текст. Різні ситуації потребують різних мовних засобів.
Короткі повідомлення, меми та сленг не обов'язково свідчать про бідність словникового запасу. Часто вони лише показують, як люди пристосовують своє мовлення до середовища й співрозмовників.
Звісно, надмірне захоплення модними словами теж має недоліки. Якщо текст переповнений сленгом, він стає незрозумілим для людей поза певною спільнотою. Особливо коли нові вислови використовують не для точнішого передавання думки, а просто тому, що вони популярні.
Та проблема тут радше в доречності, ніж у самому існуванні нових слів.
Мова не стоїть на місці — і це нормально
Ми звикли уявляти мовні зміни як повільний процес, який відбувається протягом поколінь. Соцмережі дозволили побачити його значно ближче.
Нові слова народжуються в невеликих спільнотах, поширюються завдяки контактам між користувачами, пристосовуються до граматики інших мов і часом зникають так само швидко, як з'явилися.
Деякі залишаться короткочасними інтернет-жартами. Інші поступово втратять відтінок сленгу й стануть звичайними словами, походження яких уже мало кого цікавитиме.
І, мабуть, найцікавіше тут те, що ми не просто спостерігаємо за цим процесом. Кожного разу, коли пишемо коментар, підхоплюємо новий вислів або вигадуємо жарт, ми самі беремо участь у зміні мови.
