"Суджанська операція - третій день прориву": аналіз військово-політичного оглядача

Суджанська операція, що розпочалася 6 серпня, на третій день продовжує розвиватися і не зустрічає серйозного опору з боку регулярних військ РФ. Оскільки українська сторона не дає жодних офіційних коментарів з приводу того, що відбувається, висновки про події, що стрімко розвиваються, можна зробити винятково зі слів російських воєнкорів і близько-офіційних осіб.

Про це повідомляє військово-політичний оглядач Олександр ]]>Коваленко]]>, передає Час Пік.

Ситуація на третій день

На думку експерта, на другу половину дня третьої доби Суджанської операції можна говорити про збільшення фронту бойових дій у Курській області до 50 кілометрів.

"Зі свого боку, після полудня стали надходити повідомлення про зіткнення в районі населених пунктів Анастасіївка та Івниця, що свідчить про збільшення фронту ще на 8 км, а також вклинювання в Курську область на 27 кілометрів. Водночас якщо в перші 48 годин Суджанської операції основними напрямками вклинювання стали траса Р-200 з напрямком на Суджу і під прикриттям річки Вільшана з лівого флангу, а також напрямок Миколиєве-Дар'їно-Нижній Клин, під прикриттям річки Снагость, то зараз очевидним є напрямок уздовж автомобільної дороги Льгов - Суджа", - підкреслив він.

Коваленко вважає, що слід врахувати, що за перші 48 годин зона контролю вийшла за межі Суджанського району і перекинулася дорогою Рильськ-Суджа на Коренівський район, практично впритул до околиць самого міста Коренєве.

"Якщо інформація про зіткнення в районі Анастасіївки та Івниці підтвердиться, то можна говорити про те, що російські війська втратили контроль практично над усією лівобічною частиною району по дорозі Льгов-Суджа, а це щонайменше 15 сіл, перелічувати які я не стану, щоб не перевантажувати інформацією. Головне не це. Головне те, що напрямок руху - це грамотний баланс між наявністю автомобільної дороги, залізниці, з наявністю стійких, щільних ґрунтів, мінімальною присутністю населених пунктів, через які ця дорога веде, але розміщених у правий і лівий бік від неї сіл, через які протікають річки, а саме, Мала Локня та Івніца", - наголосив аналітик.

Річки в такому випадку відіграють роль природних перешкод для несподіваних ударів по флангах, а під час контролю сіл їх можна використовувати як місця для розміщення сил і засобів, а також укріплювальні локації для прикриття основного напрямку руху.

"Знову-таки, якщо інформація про Анастасіївку та Івницю підтвердиться, то можна говорити про основний напрямок руху як північний - на Льгов, до якого від Анастасіївки всього 18 км. А якщо це так, то ще вчора фантастична версія про Курську АЕС, що здавалася фантастичною, стає дедалі реалістичнішою!", - йдеться в аналізі.

Провал оборони 

За даними Коваленко, вчора стали публікувати більше відео і фото із зони бойових дій у Курській області. На них зображені російські солдати, які здаються в полон десятками. За попередньою інформацією, на вечір 7 серпня в полон здалося понад 300 російських військових.

"Крім того, в заляканому російському суспільстві лунає багато критики на адресу кадировських підрозділів "Ахмат", які також брали участь у прикритті кордону. І критика ця абсолютно справедлива, оскільки, щойно 6 серпня розпочалася арт-підготовка в районі прикордонного пункту пропуску "Суджа", Свердливого, Олешні та Миколаєво-Дар'їного, підрозділи "Ахмат", як корова язиком злизали одразу по Р-200 у напрямку Курська. Нині кілька сотень "ахматівців", замість захисту прикордонної зони, "відважно захищають" Курськ", - підкреслив він.

Також слід звернути увагу на те, що, коли 10 травня російські війська розгорнули наступальну операцію в Харківській області, то всі основні ресурси для прикриття кордону зі складу формувань "Брянськ" і "Курськ" були сконцентровані в Бєлгородській області. Станом на початок наступу 10 травня в Бєлгородській області перебувало до 50 тисяч особового складу.

"У жадобі захоплення великих українських територій командування росіян критично послабило формування "Брянськ" і "Курськ", посиливши їх незначною мірою підрозділами "Ахмат", які більше придатні для зйомки Тік-Ток блогів, але ніяк не для повноцінних військових операцій наступального або оборонного характеру. У результаті п'ятдесятитисячне угруповання російських військ на Харківщині змогло вклинитися по фронту 35 км на 6-8 км, і третій місяць їхнє становище не змінюється, а в Курській області на третій день фронт розширився до 50 км, а глибина вклинення - до 27 км, із загальною площею територій, де втрачено контроль російськими військами, - понад 400 км². І це тільки станом на полудень 8 серпня", - йдеться у повідомленні.

За словами оглядача, з початку 2024 року російські війська в Україні змогли захопити територію площею трохи більше ніж 1 000 км².

"Понад пів року на 1 000 км² і неповні три дні на 400 км²? Усе пізнається в порівнянні", - зауважив Коваленко.

Перспективи

Експерт зробив висновок, про стрімкі та непередбачувані події в Курській області.

"Ще вчора чітко вимальовувалася санітарна зона, грамотно розміщена в межах логістичних артерій, рельєфно-ландшафтних особливостей області та природних перешкод, що виключають або ускладнюють флангові удари. Сьогодні ж можна говорити про стрімкий прорив у напрямку, який ще вчора здавався неймовірним. Чому? Та тому, що МО РФ повідомляло про те, що в Суджанський район намагаються прорватися підрозділи чисельністю 300 осіб - 300 спартанців. Але, очевидно, що це не так. Оцінити потенціал противника не може жоден російський і навіть неросійський ресурс, але це явно не три стандартні роти", - зазначив він.

З огляду на наявність настільки обмеженої інформації та наростаючі панічні настрої в російському інформаційному середовищі, цілком можна говорити про потенціал щонайменше військової операції по лінії європейського маршруту траси Е-38.

"До речі, з північного боку, що прикривається річкою Сейм і веде до Курської АЕС. Найближча доба розставить усі крапки над "Ї", - спрогнозував аналітик.

Читайте також:

Обстановка в Курській області: Жителі Суджі критикують евакуацію, а ЗСУ наближаються до АЕС