Україна відновлюватиме українські назви іноземних міст: МЗС готує масштабну ініціативу

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про початок масштабної ініціативи, спрямованої на повернення в офіційний та публічний вжиток назв іноземних міст і топонімів у традиційній українській формі.

Про це, з посиланням на його пост у ]]>Facebook]]>, передає Час Пік.

Як пояснив очільник МЗС, йдеться про відновлення історичних назв українського походження, що відповідають національним традиціям і законодавству.

"Ми звикли казати Берестя, а не Брест. Білгород, а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен. І цей перелік можна продовжувати. Це – наше право, передбачене законом, і частина нашої культурної ідентичності", – наголосив Сибіга у своєму дописі у Facebook.

За словами міністра, МЗС України стане ключовою інституцією, яка розробить та систематизує правила національного використання таких назв. Йдеться не лише про унормування їх у державних документах, медіа та офіційному листуванні, а й про створення реєстру, що стане основою для єдиного стандарту.

"Ми нікому нічого не нав’язуємо, йдеться виключно про використання назв на території України. Водночас інші держави і міжнародні організації мають власні географічні комісії. Настав час зробити це і в нас", – пояснив очільник МЗС.

Він додав, що невдовзі буде організовано фахове обговорення та широку громадську дискусію, аби виробити узгоджений підхід.

Київ замість "Kiev": боротьба за правильний правопис

Сибіга також навів приклад, що стосується вже не іноземних, а українських топонімів. Він розповів про випадок, коли одна з держав надіслала офіційну ноту з некоректним написанням назви української столиці – "Kiev".

"Я отримав документ, почав читати, але коли побачив "Kiev", відразу розпорядився повернути ноту без розгляду і більше не приймати такі звернення. Спершу варто навчитися писати назви наших міст правильно, а вже потім висловлювати "глибоку повагу", – підкреслив міністр.

За його словами, МЗС системно працює над тим, щоб у всьому світі українські топоніми використовувалися відповідно до української, а не російської транслітерації: Odesa, Lviv, Kharkiv, Chernihiv та інші. Ця робота охоплює онлайн-ресурси, ЗМІ, транспортні компанії, публічні простори, офіційні документи і навіть культурні проєкти.

Сибіга зазначив, що завдяки зусиллям України вже сотні міжнародних організацій, урядів та компаній перейшли на правильні написання. Серед них – провідні медіа AP, BBC, The Guardian, ARD, авіаперевізники на кшталт Air France, а також уряди Німеччини та інших держав.

Резюмуючи, очільник української дипломатії наголосив: як виправлення написань українських міст у світі, так і повернення традиційних українських назв іноземним топонімам – це не лише питання культури чи формальностей, а, передусім, самоповаги.

"Ми повинні почати з того, щоб поважати самих себе. Лише тоді нас поважатимуть інші", – підсумував Сибіга.

За його словами, найближчим часом МЗС представить план дій, який охоплюватиме міжвідомчу координацію, створення офіційного реєстру та рекомендацій, що уніфікують використання українських назв у внутрішньому документообігу, ЗМІ та освітніх матеріалах.

Читайте також:

Тривалий конфлікт? МВФ оцінив перспективи завершення війни в Україні