Місце сили: Єдиний в Україні парк мегалітів на стародавній горі Оба-Таш

Парк мегалітів "Скіфський стан" унікальний та не має аналогів в Україні. Він знаходиться на вершині гори Оба-Таш, яка вражає своїм віком - їй близько 3 млрд років. Локація входить до складу Аланських гір. Ці скелі з'явилися до виникнення Альп, Кордильєр та Гімалаїв, в період, коли планета природним способом починала остигати.

"Скіфський стан" - це один з небагатьох у світі та єдиний в Україні парк великих каменів. Час Пік розповість про це унікальне "місце сили", про існування якого не знають навіть багато українців.

Ця височина ніколи не була під водою. Унікальність цієї місцевості полягає в тому, що вона протягом тисячоліть не затоплювалася і тому не має осадових порід. Коли льодовики покривали нашу планету, то вони доходили тільки до Дніпропетровської області.

Ці камені пам'ятають перших живих організмів, динозаврів, мамонтів та перших людей на Землі.

Місце розташування

За 30 км від Єлисеївського кар'єру біля села Салтичія Чернігівського району Запорізької області кілька років тому з'явився Парк мегалітичної культури "Скіфський стан".

Парк розташовано на вершині та схилах гори Оба-Таш (понад 150 м над рівнем моря) - масивного виходу гранітних порід, що знаходиться біля місця злиття річок Салтич та Обіточна.

Височина гори Оба-Таш - одна з найстаріших височин на землі з хребта Аланських гір, згадки про які є ще у стародавнього картографа Птолемея. За даними науково-географічних видань, вік порід цієї гори сягає майже 3 млрд років (± 25 мільйонів років).

Гора Оба-Таш

Гора Оба-Таш завжди залишалася сушею - її ніколи не затоплювали ніякі моря. Навколо неї століттями відбувалося формування материка, континентальної частини. На її поверхні знаходиться стародавнє утворення скель, товща яких пронизана численними жилами кварцу.

Енергетика гори Оба-Таш - це енергетика самої Землі. Всі, хто тут бував, відзначають надзвичайну енергетичну силу гори. Такі місця в народі так і називають - місця сили.

Схили гори Оба-Таш ніколи не розорювалися, а тому являють собою справжній цілинний степ. Тут багато видів рослинності, які занесено до Червоної книги.

Таких незайманих куточків у Запорізькій області збереглися одиниці.

Біля підніжжя цієї гори зливаються дві приазовських річки – Салтич та Обіточна, від яких і походять назви височини: одне з них - Салтич, друге - Оба-Таш.

Назва Салтич походить від тюрського "салтак", що в перекладі на російську означає бруд. Але також є і друга версія назви - тюрський корінь "Салт", що лежить в основі назви гори, означає "Верхи на коні, вершник без поклажі". Варто відзначити, що протягом сотень років навколишні степи служили кочовими просторами для різних племен, на яких вони випасали свої численні стада.

Друга назва - Оба-Таш - було дано ногайцями, які тут кочували, і означало: "оба" - пагорб, курган, "таш" - камінь. 

Біля підніжжя гори Оба-Таш було виявлено поселення часів епохи бронзи. Як називали гору в ту далеку пору не відомо, а ось перші поселенці степової Тавриди, слов'янські жителі села Салтичія іменували цю гору - Кам'яна Могила, як це і було згодом позначено на старих мапах.

Вершину та схил гори Оба-Таш покривають численні валуни, які були утворені в ході розробки Салтичинського гранітного кар'єру.

Розробку кар'єру почали ще в XIX столітті, і за легендою, граніт видобутий з надр гори Оба-Таш використовувався при будівництві Мавзолею Леніна у Москві, а також для обробки однієї зі станцій Московського метрополітену.

Кар'єр розробляли до 1977 року.

Парк мегалітів "Скіфський стан"

Майже чотири десятиліття кар'єри стояли покинутими. Кілька років тому на вершині гори Оба-Таш почали зводити реконструкцію стародавніх культових споруд - менгірів, дольменів, кромлехів.

Вершина змінилася з ініціативи активу Мелітопольського історико-патріотичного товариства під назвою "Великий Степ". Ключовим напрямком його діяльності вважається відновлення матеріальної культури скіфів царських часів, які оселилися на північних берегах Причорномор'я в районі VIII століття до нашої ери та перебували тут аж до кінця IV століття нашої ери.

Сьогодні на території гори Оба-Таш існує історико-етнографічний комплекс "Скіфський стан".

На горі Оба-Таш можна побачити храм чотирьох стихій - храм вітрів з чотирма - по сторонах світу, вівтарями (аналог йому знаходиться на Тибеті), камінь любові, місце жіночої та чоловічої сили, лабіринти, утворення, що нагадують Стоунхендж.

Завдяки роботі організаторів музею, вдалося відтворити кам'яний дольмен, а також менгір з кромлехом. Одна з брил особливо вражаюча - сколи по її поверхні нагадують обличчя воїна, одягненого в загострену скіфську шапку. Біля входу в комплекс виставлено камені з малюнками, вік яких більше 2 тис. років. Поруч з каменів викладено вогнища.

Пройшовши символічний вхід, туристи потрапляють до серця реконструйованого святилища. Тут залишилися вироблення декількох різнорівневих кар'єрів, на майданчиках яких зведено різні культові споруди, складені з каменю.

На першому самому рівному майданчику знаходиться кілька "трилітів" (кам'яна споруда з двох вертикальних каменів та одного горизонтального, покладеного на перші два в якості перемички). На них лежать круглі камені-окатиші, що нагадують ядра від метальних машин.

Також видно чотири менгіра, підпертих камінням та розміщених по краях світу. Ці менгіри оточують кам'яний жертовник, що знаходиться по центру майданчика.

Далі йде деяке зниження рівня кар'єра, тут навколо безліч завалених кам'яних брил та степові зарості.

На найнижчому рівні стоїть мала тура з черговим менгіром. Осторонь від цього майданчика - завали звалених кам'яних брил та старих порід. Передбачається, що незабаром з них буде зроблена реконструкція оборонних веж, споруд, стін та інших укріплень, на подобі утворень, які знаходяться у Неаполі Скіфському.

Ще один об'єкт парку мегалітів - майданчик бадьорості, який представляє з себе майданчик, засипаний великим піском. Пісок - це кварц, кожна крупинка якого є мікрокомп'ютером і містить, як певну інформацію, так і певну енергію.

При ходьбі по такому піску виникає слабкий, вкрай слабкий струм, проте він вловлюється організмом.

На південному краю Оба-Таш викладено величезне кам'яне колесо, що символізує Сонячний диск, присвячений царю Колаксаю. Це місце чоловічої сили.

На схилі гори з гранітного каменю створено кам'яний лабіринт. Подібний лабіринт єдиний в Україні. Найближчий знаходиться тільки на Соловецьких островах у Білому морі, але він менше оба-ташського.

Діаметр побудованого лабіринту 40 метрів, довжина всіх доріжок - більше 1 км, що робить його найдовшим з нині існуючих кам'яних лабіринтів у світі. Наприклад, діаметри найвідоміших Соловецьких лабіринтів коливаються від 5 до 30 м, а довжина внутрішніх доріжок не перевищує 400 метрів.

Лабіринти будували всі стародавні народи, проте достеменно невідомо, навіщо. Дослідники припускають, що ходіння цими спорудами дає психотерапевтичний ефект – це так звана динамічна медитація, яка дозволяє позбутися від стресу.

Ці камені десятки тисяч років зустрічали сонячне та місячне світло. Ці кам'яні брили пам'ятають кроки жителів бронзового віку, скіфів, гунів, готів, татар та ногайців, запорізьких козаків та перших колонізаторів Тавриди.

Як дістатися 

Об'єкт розташовано на горі Оба-Таш неподалік від населеного пункту Салтичія Чернігівського району.  Відстань від турбази "Великий Став" близько 1 км, від Єлісіївського кар'єру - близько 40 км.

Дістатися до гори Оба-Таш можна тільки на особистому транспорті.

Потрапити всередину культової споруди, з центром на вершині височини, непросто. На шляху туристам доведеться зустріти численні кам'яні статуї, які встановлено по обидва боки дороги. Існує легенда про те, що саме вони "відштовхували" з місцевих земель недругів та демонів.

Це місце відмінно підходить для любителів пішого туризму та цінителів історії рідного краю. Сюди регулярно приїжджають групи туристів та мандрівники-одинаки. Це місце, яке варто побачити своїми очима!