Чому у Різдва дві дати і яка правильна

Вже кілька років в Україні офіційно два Різдва – 25 грудня та 7 січня. Після того як у 2017 році католицьке Різдво стало державним вихідним днем, загострилися дискусії з приводу того, коли правильно відзначати одне з найголовніших християнських свят.

Різдво 25 грудня за григоріанським календарем відзначають християни західного обряду - католики та протестанти. Також на 25 грудня припадає Різдво у Константинопольської, Елладської, Болгарської та інших православних церков, які користуються новоюліанським календарем.

В Україні православна, а також греко-католицька церква святкують Різдво Христове 7 січня, як і Єрусалимська, Російська, Грузинська, Сербська та Польська православні церкви, що живуть за юліанським календарем.

7 січня за григоріанським календарем - це 25 грудня за юліанським. Виходить, що дата святкування Різдва у всіх одна, але за різними календарями. Винятком є ​​хіба що Вірменська апостольська церква, яка святкує Різдво 6 січня.

Чому ж у церков різні календарі та фактичні дати Різдва різняться на цілих два тижні?

Юліанський календар було запроваджено ще 2000 років тому Юлієм Цезарем. У ті часи система літочислення була недосконалою, календар не збігався з астрономічною довжиною року, до нього доводилося періодично вводити додаткові дні і навіть місяці. У періоди політичних смут це робилося нерегулярно, до того ж жерці вносили плутанину, додаючи зайві високосні роки.

Помилки в календарі згодом виправляли, але за багато століть невідповідність юліанського календаря з астрономічним роком ставала все більш очевидною. Тривалість року в юліанському календарі 365 1/4 днів, що на 11 з чимось хвилин більше, ніж довжина сонячного ("тропічного") року, через що кожні 128 років накопичується зайвий день. Через це, наприклад, Різдво, що спочатку майже збігалося із зимовим сонцестоянням, поступово зсувається у бік весни. Найбільшу проблему становило зсунення дня весняного рівнодення, від якого відраховується Великдень. Для церкви правильність розрахунку дня Великодня була дуже важливою, оскільки від цього залежала правильність дат Великого посту, недотримання якого вважалося великим гріхом. Назріла потреба серйозної корекції календаря.

У 1582 році папа Григорій XIII провів реформу, і був запроваджений календар, що отримав назву григоріанського, в якому дати змістилися на 10 днів уперед. Країни поступово переходили на нього аж до початку ХХ століття. Радянська Росія перейшла на григоріанський календар тільки в 1918 році, але Російська православна церква відмовилася переходити на "новий стиль" і досі живе за "старим".

Деякі православні церкви, які не хотіли приймати григоріанський календар, запроваджений католицьким папою, вигадали альтернативу - новоюліанський календар. Його розробив у 1923 році сербський астроном, професор математики та небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович. До 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю співпадатиме з григоріанським.

Православна церква України (ПЦУ) не виключає можливості переходу на святкування Різдва за новоюліанським календарем, про що нещодавно заявив її предстоятель митрополит Епіфаній. Але для цього, за його словами, потрібен час.

Яка ж дата святкування Різдва є вірною?

Варто зазначити, що у святих писаннях в принципі немає вказівки на те, коли саме народився Ісус. Достеменно не відомий навіть рік. Вчені намагалися за датами супутніх подій (років правління імператорів, царів, консулів тощо) визначити дату народження Ісуса і прийшли до висновку, що він народився в період з 7 року до н.е. по 4 рік до н.е. Імовірний навіть 12 рік до н.е., коли до Землі підійшла яскрава комета Галлея, яку могли прийняти за Віфлеємську зірку.

Згідно з низкою джерел, навряд чи Ісус народився взимку. Наприклад, у Євангеліє від Луки говориться, що тієї ночі пастухи вартували стадо в полі, що з більшою ймовірністю вказує на літо або ранню осінь - взимку в Іудеї досить дощово і холодно. Але те, що пастухи могли пасти худобу і взимку за хорошої погоди, також не виключено.

Перші згадки дати 25 грудня містяться в літописі письменника та історика Секста Юлія Африкана від 221 року, а також у тлумаченні Іполита Римського на книгу пророка Данила, написаному до 211 року, де він пише, що Христос народився в середу, 25 грудня, у 42-й рік правління Августа. У давньоримському Хронографі 354 року є вказівка, що Ісус народився "за вісім днів до січневих календ", тобто 25 грудня.

Різдво не святкувалося взагалі до IV століття - у ранніх християн не було прийнято весело відзначати дні народження, для них значно більше значення мало свято Великодня (Воскресіння Христа).

До IV століття існувало одне свято 6 січня, присвячене хрещенню Ісуса в Йордані та його народженню, а також низці інших значущих подій з життя Спасителя. Пізніше свята розділилися на Хрещення та Різдво.

Дослідники вважають, що встановлення дати Різдва 25 грудня пов'язане із зимовим сонцестоянням, яке припадає на цей час. Сонцестояння відзначалося як велике свято у язичників, і на противагу йому християнство запровадило своє свято – Різдво Христове. Хоча деякі вчені не виключають і зворотного - що римське свято народження непереможного Сонця було запроваджено пізніше Різдва, як у відповідь на християнське свято.

Нагадаємо, Епіфаній заявив, що ПЦУ може послабити або скасувати піст на Новий рік.