Динозаврам політики – пенсія

Чверть століття депутатський корпус у Верховній Раді доводить свою профнепридатність, проте народ України цього чомусь не помічає. Люди не розуміють, що хаос, який нині маємо – це розплата за тривалу нашу неспроможність обирати керівництвом країни чесних та компетентних людей.

Україна після розвалу союзу не скористався можливостями перехідного періоду. Громадяни були зайняті власним виживанням. Тоді в політику зайшли непорядні, підлі люди, без державницької позиції та бачення майбутнього країни, які розграбовували та привласнювали народне майно, а людям розповідали казки про покращення народного добробуту.<

Стара гвардія новачків не пропустить

Якщо проаналізувати життя українського політикуму, то побачимо, що випадкових персон в ньому нема. Нові партії та люди можуть протриматись на політичному олімпі лише одну каденцію. А далі влада переходить з рук одних динозаврів політики до інших. Чимала кількість прізвищ важковиків-довгожителів стала відома ще на зорі незалежності. Вони цю систему створювали, вони на ній збагатилися, вони вже знають у ній всі потоки, ходи і виходи. Нові обличчя, які випадково з’являються, після чергових виборів – зникають, а старі залишаться. І винними у всіх бідах країни роблять традиційно саме новачків, адже стара гвардія під різними прапорами знищила багатьох конкурентів. Вона свою справу знає. Ці персонажі роками жонглюють кожен перед своїм електоратом найбільш чутливими для людських душ м’ячиками: підвищенням пенсій, розширенням пільг, проблемами мови, трактуванням історичних персоналій, ставленням до Росії, націоналізму, релігії, а тепер ще й патріотизмом та пам'яттю загиблих героїв. Але всі вищеперераховані болючі точки, які близькі серцю наших громадян, до реальності депутатів не мають жодного відношення. Останні живуть у світі грошей, а державу та людей розглядають лише як засіб та спосіб їх здобування. І не важливо звідки йдуть ці гроші: від платників податків, олігархів, МВФ чи Росії.

Слідкуємо за деклараціями

Динозаври від політики й нині поводяться зухвало, перевдягаються на ходу, ніби їхній час не обмежений. Їм лише неприємно, коли просять задекларувати статки. Бо електорат може ненароком здогадатися, що всі ці вілли та авто не придбаєш за звичайну зарплату - значить вони вкрадені у народу або отримані в подарунок за вирішення питань, що шкодять країні. Чому шкодять? Бо відтоді, як всі ці тиранозаври, диплодоки та археоптерикси у владі, країна поступово знищується…

Тому вони й опираються. Поливають брудом всіх, хто їх змушує вивернути кишені. Тому й блокують появу незалежних антикорупційних інститутів (які не зможуть проконтролювати та підкупити). Тому й вигадали декларацію статків для громадських діячів.

(Декларування доходів – це добре. Проте громадські діячі не отримують заробітну плату з коштів народу, на відміну від різних слуг народу.) Державні мужі та леді розподіляють гроші українських платників податків, отримують зарплату із коштів платників податків, тож звітуватися перед ними зобов’язані. І щоб сподобатись народу, який буде їх обирати, мають наввипередки відкривати декларації свої та родичів, щоб продемонструвати, якими чесними та некорумпованими вони є. Проте саме цього чомусь не спостерігаємо…

Чи є альтернатива довгому руху по колу?

Людям, що заплямували себе брехнею, корупцією, зрощенням бізнесу та політики, підкилимною працею на благо власної родини, роботою в інтересах сусідніх держав, організацією циркових вистав, що підривають авторитет країни тощо – довіряти не можна, бо хаос, що зараз відбувається – триватиме вічно.

На порозі нові вибори. Народ знову за інерцією може віддати булаву президента котромусь з тиранозаврів, замість того, щоб відправити їх на політичну пенсію. Людям реально важко звернути увагу на когось, хто ще не навчився усім премудростям корупції та не захопися «освоєнням» потоків. На когось не з давньої тусовки – молодого і навіть дещо наївного, проте із гарячим чесним серцем.

А політтехнологи готують сценарії нових виборів і на таких людей вони вказувати електорату не будуть, бо підібрали кількох підходящих птеродактилів на роль месії.

У суспільстві вже вимальовуються певні ознаки того, що народ дозріває…, аби обрати, всупереч зусиллям старої гвардії та їхніх технологів, когось абсолютно нового. Але ще треба час…

На жаль.

Тетяна ФІНКЕВИЧ