Курортне повітря, старовинна садиба та етно-музей: село на Донбасі, яке притягує туристів з Європи

В Україні активно розвивається екотуризм та сільський туризм. Село Прелесне -ідеальне місце, де можна відпочити від динамічного ритму життя, наблизитися до природи, розслабитися та відпочити, набратися сил та познайомитися з історичною, культурною та архітектурною спадщиною Слобожанщини XIX століття.

Село Прелесне - місце, яке варто відвідати не тільки кожному жителю Донбасу, але й всім любителям помандрувати. Сьогодні, коли через пандемію коронавірусу туристи рідко виїжджають за кордон, з'явилася прекрасна можливість відкрити для себе Україну з нового боку. Час Пік розповість, чим може зацікавити невелике село з красивою назвою Прелесне.

Село Прелесне розкинулося на правому березі річки Сухий Торець серед зелених лугів та соснових лісів Слов'янського району Донецької області. Село розташоване за 25 кілометрів на захід від Слов'янська, з яким Прелесне пов'язане автошляхами. Через село проходить автошлях "Краматорськ – Барвінкове - Лозова". За два кілометри північніше села знаходиться залізнична платформа на лінії "Слов'янськ - Лозова".

Село Прелесне відоме своїм музеєм народної архітектури, побуту та дитячої творчості. По сусідству з музеєм знаходиться старовинна садиба поміщика Бантиша.

Село розташоване в екологічно чистому районі біля великого соснового лісу, що робить село потенційно популярним рекреаційним місцем. (Поняття охоплює всі види відпочинку - санаторно-курортне лікування, туризм, аматорський спорт, рибальство тощо.)

Трохи з історії

Історично село Прелесне відноситься до Слобідської України. Воно відоме з кінця XVIII століття як поселення Веселе, засноване вихідцем з Молдови дворянином Бантишем.

Імператор Петро I щедро винагородив Бантишів, родичів молдавського самодержця Кантемира, за походи на Азов, дарувавши їм родючі землі на Слобожанщині. "Бан" в перекладі з Молдавської означає "господар", і Бантиш був у своєму маєтку справжнім господарем.

Бантиш і його нащадки чимало зробили для розвитку села та навколишньої території, тут був створений красивий парк зі ставком. Саме Бантиш домігся, щоб залізниця пройшла через Тор (зараз місто Слов'янськ).  

У селі Прелесне жили кілька поколінь нащадків Василя Бантиша. Його онук Олександр Бантиш у 1837 році побудував двоповерховий будинок, який зберігся донині. Садиба знаходиться в парку, що є пам'яткою садово-паркової архітектури XIX століття.

Незважаючи на свої скромні розміри, село відоме кількома значущими пам'ятками. Одна з них – садиба поміщика Бантиша. Друга - невеликий музей під відкритим небом, заснований у 1983 році місцевим краєзнавцем, учителем та художником Олександром Шевченком.

Садиба сім'ї Бантишів

Побудована у 1837 році садиба складається з двоповерхового головного будинку та флігеля, які стояли посеред великого саду.

До кінця XIX століття в селі налічувалося 96 сільських господарств. Поміщику належало 4400 десятин землі. Родючі землі були засіяні зерновими, засаджені баштанами та садами. На безкрайніх степових просторах паслися табуни коней, отари овець, стада корів.

На території маєтку стояла дерев'яна Василівська церква, яку засновник селища побудував на честь Василя Великого. При церкві була відкрита невелика школа, в якій дяк навчав грамоті кількох дітей. Це була одна з перших українських церков на території сучасного Донбасу.  

У 1928 році церкву спалили більшовики. Вони хотіли спалити і будинок, навіть підпалили ліве крило, але в цей час пан Бантиш, який готувався покинути свій маєток, сказав: "Люди добрі, що ж ви робите, адже будинок вам ще стане в нагоді!"

Вже за радянської влади в садибі розташовувався будинок відпочинку залізничників, санаторій, інтернат. Пізніше садиба перейшла у власність Донецької залізниці, яка зробила з неї піонерський табір "Прелесне". У 1995р. табір закрили через фінансові труднощі.

Будинку поміщиків Бантишів в селі Прелесне налічується більше 250 років. В Україні збереглися всі три садиби Бантишів. У Криму маєток використовується як санаторій, в Харківський області - як музей.

І лише у Донецькій області садиба пустує і стоїть покинута. Хочеться сподіватися, що пам'ятник, якому більше 250 років, відреставрують, і він ще буде приймати гостей.

Цікаві факти та легенди старовинної садиби

За місцевими переказами, нинішня назва виникла завдяки нареченій Бантиша. Вперше приїхавши в село, вона захопилася навколишнім пейзажем і вигукнула "Прелесно!" Поселення Веселе було перейменовано і стало Прелесним в 1780 році.

Інша легенда свідчить, що імператриця Катерина Велика, проїжджаючи тут, була вражена красою садиби. У поміщиків був прекрасний сад (садівнику за його працю навіть було поставлено пам'ятник) і штучне озеро з острівцями, по якому господарі та їхні гості любили кататися на човнах. Катерина, побачивши всю цю пишність, вигукнула: "Яке прелесне місце!"

У будинку-флігелі, розташованому поруч з садибою Бантиша, деякий час жив відомий російський письменник українського походження Григорій Данилевський, автор історичних романів "Княжна Тараканова", "Мирович", "Спалена Москва". Тут він написав автобіографічну повість "Дев'ятий вал", в якій є розповідь про село.

З цим місцем пов'язана ще одна красива легенда. Кажуть, що дочка Бантиша була закохана у письменника Григорія Данилевського, який гостював тут. Але батьки були проти шлюбу дівчини з бідним хлопцем, через що вона втопилася в ставку. З тих пір його звуть озером Любові, а сам Данилевський навіть присвятив цій зворушливій історії роман.

Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості

Головною визначною пам'яткою села Прелесне є музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості. Створений у 1983 р. музей, що є цілим етнографічним комплексом, з 1992 р. став філією Донецького обласного художнього музею, отримавши статус державного.  

Музей являє собою типовий сільський двір Слобожанщини XIX століття. Більше тисячі експонатів налічують фонди цього дивного музею.

Під відкритим небом розташовано автентичні українські споруди. Тут є 110-річна хата з піччю та комора, кузня, вулики, колодязь та вітряк, вік якого налічує 200 років. Всі ці споруди автентичні і привезені з сіл Харківської та Донецької областей. Їх ретельно розбирали, нумеруючи кожну деталь, а потім збирали в Прелесному.

Внутрішнє оздоблення приміщень дає уявлення про життя селян у XIX столітті. Реалістично відтворити інтер'єр вдалося завдяки зібраним предметам народного побуту.

Самим примітним з будівель музею є чотиристінний дерев'яний, вибілений будинок з дахом покритим очеретом. У будинку піч з керамічним посудом, ткацький верстат, стіл, різьблені скрині, ковані ікони.

У коморі знаходиться експозиція інструментів та вироби майстрів по дереву. Кузня заповнена експонатами та металевими виробами.

Вітряку в музеї майже 200 років. Його було подаровано музею жителями села Бригадирівка Харківської області та відреставровано майстрами з села Троїцького. У вітряку два поверхи. Всередині знаходяться колесо механізму, жорна, сільгоспінвентар.

У музеї є також археологічний відділ, де зібрано кістки вимерлих тварин та кам'яні знаряддя праці. Тут можна побачити бивні мамонта і різні скам'янілості.

Територія, на якій розташоване село Прелесне, населена здавна – це підтверджується археологічними знахідками. Ще у 1901 р. тут розкопано чотири кургани з похованнями епохи бронзи (XVI-VIII ст. до н.е.)  та один з сарматськими похованнями (II-IV ст. н.е.). У 1959 році досліджено також поселення епохи бронзи. Ця місцевість приваблювала людей і в більш пізній час, про що свідчать, зокрема, кам'яні скульптури, встановлені на курганах кочівниками у IX-XII століттях.

Поруч з музейним двором розташовано рукотворний парк каменів - насадження каменів та скульптур з різних епох. Всі складові цього місця звезені сюди з різних куточків Донецької та Харківської областей, прилеглих сіл та навіть з дворів місцевих жителів.

Тут можна побачити жорна вітряків різних типів, тюркську статую, фрагменти монументів, та й просто камені хитромудрої форми.

Поруч з музеєм стоїть школа, якій виповнилося 210 років - одна з найстаріших шкіл області. На її території росте дуб, посаджений ще на честь царя Олександра I.

При музеї діє дитяча художня студія "Синій птах", заснована Олександром Шевченком. Роботи маленьких художників з Прелесного перемагали на багатьох міжнародних виставках - у Празі, Софії, Парижі, Будапешті та Москві.

Виставка дитячих робіт музею є унікальною. Частина експозиції дитячих картин представлена роботами дітей з різних країн.

Як доїхати?

Якщо їхати автобусом, то беріть квиток до Слов'янська, а там на автостанції пересядете на один з автобусів, що проїжджають через село Прелесне.

Зараз, коли сільський туризм стрімко набирає популярність, в Прелесне приїжджають не тільки українці, а й гості із Західної Європи.

Якщо вам цікаво, яким був цей край до того, як тут виросли заводи та шахти, то така поїздка напевно вам сподобається. Ви побачите картини з минулого, дізнаєтеся багато цікавого з історії краю, помилуєтеся пам'ятками архітектури та народної культури, а також насолодитеся природою і зможете подихати чистим свіжим повітрям.

Розташовані навколо села 4 тис. гектарів соснового лісу, річка та озера роблять повітря в селі Прелесне таким, як і в Святогорську - відомій курортній зоні.