Зомбоящик замість інтернету та зв'язку: У Лисичанську відновлюють телебачення

Минулої осені окупаційна влада вимкнула на всій території окупованої Луганщини мобільний інтернет. А цієї зими зник і мобільний зв'язок. Люди сидять в прифронтових містах, як в чорній дірі, позбавлені інформації. І от окупанти вирішили як правильно надавати інформацію людям: в Лисичанську почали підключати телебачення.

Ця інформація з'явилась в мережі від людей, які нещодавно були в окупованому місті, передає Час Пік.

Слід зазначити, що методи російської влади очікувано прогнозовані - позбавити людей доступу до альтернативних джерел інформації й насильно зомбувати їх узгодженими новинами та історіями.

Пригадаємо, як влітку минулого року по Маріуполю їздили автомобілі з телеекранами. В Лисичанську таких "сучасностей" не спостерігалось, натомість влада почала налагоджувати ефірне телебачення, звісно з потрібними каналами - нічого зайвого!

"В місті почали працювати приставки до антен, здається 3 канали. Коштує недорого, люди самі встановлюють. Працює радіо, також декілька каналів. Один із них "Радіо Соловйова" та якісь ще пару. Всі одне й теж саме крутять, одні й ті ж історії по колу. Записи виступів Путіна повторюють по декілька разів щодоби. Через те, що розваг небагато, люди слухають, що є. Також розповідають моторошні історії по радіо, про те, як українська армія знущається, краде і таке інше".

Лисичанин з псевдонімом ]]>Vit Richer]]> моментально відреагував на намагання окупантів перекувати місцеве населення сатиричними віршиками:

Як із заднього проходу
Ллється "правда" для народу.
Про великі врожаї
Ллють холопам хазяї.

З теле-відеоглазков
Колективний соловйов:
"Рускій мір" - всьому основа,
Путін - він для всіх закон.

Люд, обліплений лапшею, 
Без копійки за душею, 
Сліпо дивлячись в екран,
Слуха, що сказав пахан.

Читайте також:

"Безкоштовних комунальних не буде": Жителі Лисичанська та Сєвєродонецька обурені сумами за комунальні послуги

"Відкотилися на півстоліття назад": Росіяни зробили Лисичанську "крутий" подарунок

"Хворіти не можна, вчитися теж": про "життя" в Лисичанську зі слів очевидця