Як виживають жителі тимчасово окупованого Лисичанська: шокуюча реальність

Життя в тимчасово окупованому Лисичанську Луганської області стало справжнім випробуванням для місцевих мешканців.

Публікації в соціальних мережах і розповіді очевидців відкривають жахливі деталі повсякденного існування, яке часто нагадує боротьбу за виживання, передає Час Пік.

Однією з найболючіших тем стало питання освіти. Дітей минулого року перевели 8-му школу. Однак навчання проходило в умовах лютих морозів: будівля була без вікон, а в класах настільки холодно, що у дітей замерзали ручки. Проблему було неможливо вирішити через відсутність інтернету та технічних засобів для організації дистанційного навчання. На запити про можливість онлайн-освіти відповідь була однозначною: це просто недоступно.

"Зокрема щодо 14 школи було питання, коли дітей відправили вчитися у 8 школу минулого року в морози. Школа вся розбита, без вікон, ручки замерзали. Нам тоді телефонували з Москви і запитували, а що, діти не можуть онлайн займатися? Вони були в шоці, коли дізналися, що онлайн у нас це просто забуте слово, не те, що інтернет і зв'язок", - йдеться у мережі.

Газопостачання в багатьох будинках також відсутнє. Наприклад, один із багатоквартирних будинків місцева адміністрація ігнорувала понад рік, навіть не розглядаючи можливість підключення до газової мережі. Аварійний стан дахів, пробитих обстрілами, ускладнює ситуацію. З весни минулого року мешканці зверталися до окупаційної адміністрації з вимогою відремонтувати будівлю. Однак їм повідомили, що ремонт запланований лише на 2028 рік. До того часу люди змушені жити без світла, тепла й елементарних умов. Верхні поверхи таких будинків залишаються порожніми, а квартири поступово гниють.

"Потім щодо газу були питання, тому що наш будинок просто тупо ігнорували, не хотіли навіть розмовляти щодо підключення. І ось з минулої весни в адміністрацію зверталися, чому наш будинок не стоїть на ремонт аж до 2028 року. Дах пробито, затекло під'їздом до підвалу, кабель згорів, викликали 2 рази пожежників. Люди з верхніх поверхів просто з'їхали, бо немає світла і тепла. Квартири з 9 по 4 пов. просто гниють. Це центр міста! Але це озвучувати відкрито не можна", - жаліються місцеві.

В умовах відсутності елементарних послуг місцеві жителі стикаються з неймовірними труднощами. У центрі міста, в будинку з аварійним дахом, мешкають здебільшого жінки, які не мають фізичної змоги самостійно виконувати важкі роботи. Одна із мешканок, літня жінка, три роки мерзла у квартирі через відсутність скла у вікнах, накритих лише плівкою. Врешті-решт вона померла, так і не дочекавшись допомоги.

Навіть в організації похоронів люди стикаються з безглуздими труднощами. Щоб винести небіжчика, доводиться долати значні відстані, бо автомобільна допомога недоступна. Усе це викликає обурення та відчай серед населення, яке часто залишається без права голосу.

"У двір тільки за пропискою, привести скляра не можна, бабуся не ходяча мерзла 3 роки, так і померла з плівкою рваною у вікні. У під'їзді одні жінки живуть 5 осіб. Допомогти фізично не можуть, навіть похоронку за 200 метрів потрібно ставити і тягнути небіжчика на руках, за приватні машини взагалі мовчу. Тож люди, природно, будуть незадоволені й обурення їхні справедливі", - пишуть місцеві.

Жителі Лисичанська опинилися в ситуації, яка демонструє не лише гуманітарну кризу, а й байдужість окупаційної адміністрації. 

Читайте також:

У Лисичанську окупаційна влада намагається подати воду до приватного сектору: що гальмує запуск водопостачання?

Чохол на Apple iPhone 16 - скільки коштує, який вибрати та де купити