За квартири в окупації доведеться сплачувати борги? ВПО з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного можуть опинитися в комунальній пастці

Чи потрібно платити за опалення та інші комунальні послуги, якщо житло лишилося в окупації? Здавалося б, відповідь очевидна. Але насправді – не так усе просто. Деякі переселенці почали стикатися з нарахуванням боргів та пені за несплату комуналки, незважаючи на те, що доступ до їхнього житла відсутній. У ВПО з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного та інших населених пунктів окупованої Луганщини з'явилися ризики потрапити на боргову яму.

Що робити, якщо квартира чи будинок залишилися в окупації, але з'явилися борги за комунальні послуги — розповість Час Пік.

Чи потрібно переселенцям платити за комунальні послуги за місцем проживання?

Як ]]>пояснили]]> юристи ГО "ВПО України", деякі платежі можна не робити, якщо вас немає в квартирі більше 30 днів. Однак для цього слід написати заяву постачальнику послуг та надати документи, які підтверджують вашу відсутність:

• довідку ВПО,
• довідку про перетин кордону,
• документи про пошкодження чи руйнування житла, а також інші офіційні папери.

"Увага! Навіть якщо ви поїхали, платити за опалення все одно доведеться. Пеню за прострочені платежі — по 0,01% на день — знову почали нараховувати з січня 2024 року. Але пеня не може бути більше самого боргу. Якщо сплатити відразу складно, можна оформити розстрочку до 5 років", — зазначають юристи.

Таким чином, переселенцям слід уважно дослідити питання про те, чи не було їм нараховано борги за комунальні послуги. Наприклад, як випливає з повідомлень у мережі, борги відображатимуться у “Приват24”.

Що робити, якщо житло знаходиться на окупованій території?

Навіть якщо житло перебуває тривалий час в окупації, як, наприклад, у ситуації з Лисичанськом, Сіверськодонецьком чи Рубіжним, все одно є ризик “схопити” заборгованість. Щоб уникнути подібного, юристи радять звертатися до українських підприємств, які виставляють рахунки:

• письмово (через електронну пошту, якщо є адреса);
• через уповноважених родичів чи довірену особу;
• шляхом подання заяви через ЦНАП або "Дію", якщо доступно.

Це може стосуватися як ВПО, так і тих, хто залишився на окупованій території та отримує рахунки і від українських підприємств ЖКГ, і від підприємств, що підпорядковані окупаційній владі.

Для ВПО — ситуація не з приємних

Виявилось, що деяким переселенцям продовжили нараховувати рахунки за комунальні послуги. І це явище у багатьох викликало, м'яко кажучи, подив.

"У 2023-2024 авдіївці отримували рахунки в "Приваті" за свої зруйновані будинки. І водночас ті, хто був за тими ж адресами зареєстрований як ВПО і тепер перебуває на окупованій території, мають право отримувати пенсію від України після ідентифікації в он-лайн. Отже, що ми маємо — безправність ВПО, які залишилися в Україні і стають боржниками за житло, якого вже немає", — коментують користувачі мережі.

Крім того, із підтвердженням факту відсутності за місцем проживання у переселенців також виникають проблеми.

"Заяву приймають тільки за вивезення сміття — кожні 6 місяців надсилаємо довідку ВПО для підтвердження. Якщо лічильники — це просто передавати 0, але при цьому все одно нараховують абонентську плату за воду, наприклад. І за постачання газу теж нараховують", — відмічають у мережі.

У переселенців не так багато шансів "впозбутися" від боргів за комуналку. Крім того, як стверджують користувачі мережі, на сьогоднішній день, наприклад, подати заяву через "Дію" неможливо. Певної встановленої форми заяви про те, що людина не проживає за місцем реєстрації та не користується комунальними послугами, також немає. Багато хто стикається з бюрократичним "хибним колом".

Чи буде рішення?

13 травня 2025 року парламент України ухвалив у першому читанні проєкт закону №13155, який передбачає для ВПО скасування необхідності оплачувати комунальні послуги за залишене в окупації житло. Якщо документ буде прийнято остаточно – нарахування плати за комуналку буде скасовано. Але лише для знищеного чи непридатного для проживання житла. І лише на період відновлення чи ремонту.

Але тут також криється парадокс. Для того, щоб житло було визнане зруйнованим або аварійним, необхідно мати до нього доступ. Тому для мешканців Лисичанська, Сіверськодонецька чи Рубіжного ухвалення проєкту закону не внесе радикальної ясності. Адже можливості зафіксувати стан житла все одно не буде. Будь-яких інших рішень цієї проблеми поки що не передбачається. Тому не виключено, що борги та пеня можуть нараховуватись ще роками.

Читайте також: Ваучери на житло: як можуть вирішити житлове питання переселенців з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного