Борги за комуналку та з іпотеки за житло на ТОТ: переселенців можуть звільнити від оплати?

В Україні у 2023 році скасували мораторій на стягнення заборгованості за комунальні послуги. Споживачі зобов'язані оплачувати ЖКП, інакше за несплату може настати відповідальність. А як бути тим, чия нерухомість залишилася на окупованій території? За законом вони також зобов'язані оплачувати "комуналку". Депутати вирішили змінити ситуацію, що склалася, й ухвалити новий закон про звільнення українців від оплати комунальних послуг. Що пропонують?

В Україні офіційно зареєстровано близько 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. І навіть якщо врахувати, що фактична кількість переселенців менша, оскільки багато хто не скасовує свій статус ВПО після повернення додому або виїзду за кордон, за сухими цифрами стоять реальні долі людей. Багатьом вже нема куди повертатися, оскільки їхнє житло зруйноване або знищене внаслідок бойових дій. Проте, нарахування плати за житлово-комунальні послуги продовжується, й заборгованість з іпотеки доведеться виплачувати. Що кажуть юристи і як уряд збирається вирішувати це питання, розповість Час Пік.

Правова ініціатива

Комітет ВР України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного сесії законопроєкт щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням об'єктів нерухомого майна. 13 травня Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт ]]>№13155]]> про відміну "комуналки" за зруйноване житло. Про це повідомив народний депутат від фракції "Слуга Народу", глава Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань захисту прав ВПО та інших громадян Павло Фролов у Telegram.

За його словами, законопроєкт скасовує нарахування плати за ЖКП у пошкодженому чи знищеному житлі, яке непридатне для проживання. У випадку визнання житла аварійним, плата за "комуналку" не нараховується протягом усього періоду відновлення або ремонту. Якщо житло визнано таким, що не підлягає відновленню, нарахування плати за комунальні послуги зупиняється, починаючи з дати його руйнування.

Однак у всіх випадках мають бути надані офіційні результати обстеження житла. Спеціальна комісія встановлює дату пошкодження/знищення житла та фіксує категорії пошкоджень.

Загалом ініціатива непогана, щоправда, трохи запізнилася. Однак, виникає низка питань!

А як бути тим, чия квартира зруйнована, але обстеження житла та оформлення офіційних результатів перевірки провести неможливо, оскільки нерухомість знаходиться на ТОТ? А як бути тим, чия квартира не постраждала під час обстрілів, але вже "віджата" та заселена новими "господарями"? Чи тим, чиє житло вціліло й навіть не зайняте "понаїхавшими", але знаходиться на окупованій території? Чи не правильніше було скасувати нарахування плати за житлово-комунальні послуги всім переселенцям одразу після окупації населених пунктів? Адже фактично з моменту виїзду вони не користувалися комунальними послугами...

Що кажуть юристи?

Як зазначають юристи, якщо нерухомість знаходиться на окупованій території, то не тільки не може нараховуватися заборгованість за надання комунальних послуг, але й не можуть поставлятися й самі комунальні послуги. За словами експертів, якщо компанія, що постачає комунальні послуги, продовжить свою комерційну діяльність на ТОТ, це може розглядатися як кримінальний злочин.

Крім того, на ТОТ можуть бути обмежені або повністю припинені постачання комунальних послуг через знищення інфраструктури, комунікацій та відсутність контролю з боку української влади.

Як зазначають юристи, заборгованість за комунальні послуги може тривати, навіть якщо фактично постачання послуг немає. Однак це не стосується окупованих територій, де українське законодавство не діє.

Громадянам, які мають житло на ТОТ і не проживають там, юристи радять надати постачальнику комунальних послуг довідку ВПО або інший документ, що підтверджує відсутність за місцем проживання.

Іпотечний борг

Існує ще одне складне питання. У багатьох на окупованій території залишилося нерухоме майно, придбане в іпотеку. Люди, які втратили все й стали вимушеними переселенцями, тепер змушені будувати життя на новому місці, і при цьому виплачувати борги з іпотеки.

Якщо іпотечний кредит не буде погашено, банк має повне право забрати майно. Проте, майно на ТОТ абсолютно неліквідне, а відтак й не потрібне банку. Як бути у такій ситуації?

Як зазначають юристи, "держава пропонує певні механізми захисту" для осіб, які мають заборгованість з іпотеки. У банку можуть запропонувати оформити реструктуризацію боргу, відстрочення виплат чи відмову від нарахування штрафів за борг. Розглядається кожен конкретний випадок.

Виходить, зруйноване іпотечне житло чи ні, у будь-якому випадку переселенці мають сплатити борг за нерухомість, що залишилася на окупованій території? Якось не схоже на "державний захист" людей...

"Закон встановлює справедливість у нарахуванні плати за комуналку та забезпечить державні гарантії соціального захисту громадянам, які через війну втратили житло", - написав Павло Фролов у Telegram.

Дуже хочеться вірити, що у новому законі будуть прописані всі "відповіді" на питання, які сьогодні так хвилюють переселенців, щоб вони могли на ділі, а не на словах відчувати захист та допомогу держави.

Читайте також: "Чорний реєстр": Скоро жителі Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного дізнаються, які багатоповерхівки підуть під знесення

Читайте ще: Більше не буде Метьолкіного, Побєди та Єсаулівки: На Луганщині перейменують ще 16 населених пунктів