Проблему з житлом вирішать уже за кілька місяців? Переселенці з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного можуть отримати нові житлові перспективи

Коли почалася війна, ніхто не знав, чи вийде знову повернутися до рідних міст. Вже пішов четвертий рік, як Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне перебувають в окупації, і у переселенців із цих міст стає все менше надії на повернення додому. А це означає, що актуальність придбання чи отримання житла не зменшується, а навпаки — зростає.

Які кроки роблять влада регіону для того, щоб вирішити нагальні проблеми переселенців, пов'язані зі втратою власного житла, та як довго чекати на реалізацію планів — розкаже Час Пік.

Скільки переселенців із Луганської області потребує житла?

У недавньому ]]>інтерв'ю]]> виданню "Укрінформ" голова Луганської ОВА Олексій Харченко заявив, що з 2022 року кількість внутрішньо переміщених осіб з Луганської області становить понад 200 тисяч осіб. Кількість жителів Луганської області, які через війну переселилися до третіх країн, — близько 100 тисяч. Загальна кількість українців зі статусом ВПО становить приблизно 4,5 млн осіб. Тому, за словами Харченка, слід "розділяти різні категорії переселенців".

Зокрема, серед ВПО виділяється частина тих, хто причетний до більш уразливої ​​категорії населення. І для таких людей є можливість селитися у шелтерах чи місцях тимчасового проживання. Також на рівні громад організовуються місця проживання у гуртожитках. Тож точної цифри переселенців Луганської області, які потребували б житла, Харченко не озвучує. Але очевидно, що йдеться про десятки тисяч людей. І далеко не всіх із них влаштовує варіант проживання у шелтерах та гуртожитках.

Тимчасове житло — це не вирішення проблеми

Наявність місць тимчасового проживання не вирішує житлову проблему переселенців. Так, за словами голови ЛОВА, не всі шелтери заповнені на 100%. Наприклад, у місті Самар Дніпропетровської області на місці тимчасового проживання від Сіверськодонецької громади є вільні місця. І це веде до песимістичних думок.

"Людям зараз потрібне постійне постійне житло. Тож давайте бути об'єктивними. Якщо наші народні обранці декларують 4,5 млн ВПО в Україні, які потребують житла, — чи можна таку кількість людей забезпечити? Навряд чи. Принаймні зараз", — міркує Харченко.

Таким чином, можна дійти невтішного висновку, що тимчасові пункти розміщення на четвертий рік війни перестають вирішувати проблеми переселенців. Їхня роль поступово знижується. І на перший план виходять ініціативи щодо забезпечення ВПО постійним житлом: пільгова іпотека, будівництво нового житла, виплата компенсацій за залишене в окупації житло, яка може стати підмогою для вирішення квартирного питання на території, підконтрольній уряду України.

Чи все так просто?

Як зазначає Харченко, зараз починається дослідження, яке дасть зрозуміти, скільки переселенців фізично потребують житла та скільки переселенців готові будуть “осісти” у будь-якій точці України. Адже далеко не кожен ВПО, який мав своє житло у Сіверськодонецьку (якщо взагалі не говорити про Луганськ чи інші великі міста регіону) готовий жити в сільській місцевості, наприклад, на заході країни. Тим більше, що багато ВПО, які виїхали до Дніпра, Львова чи Києва вже інтегрувалися — знайшли роботу, віддали дітей до шкіл тощо. Це означає, що будівництво житла в інших населених пунктах буде для них незручним.

"Більшість ВПО, які вже інтегрувалися, влаштували дітей у якісь садки чи школи, мають налагоджений побут — вони не захочуть їхати до умовного Богуслава, де ми зводимо будинок. Тому що треба щось вирішувати з роботою, з садками і так далі. А в мегаполісах ми будувати житло не можемо через зрозумілі причини", — коментує Харченко.

Тут відкривається новий спектр проблем: як догодити всім ВПО? наскільки можна задовольнити житлові проблеми ВПО з урахуванням того, що хтось виїхав за кордон? хто насамперед може бути забезпечений житлом? На ці запитання відповіді поки що немає.

Скільки часу доведеться чекати?

Розробка проєктів та ініціативи поки що не передбачають конкретних дат. Приміром, є ініціатива надавати переселенцям ваучери на житло, але коли саме стартує механізм — уряд не відповідає. У регіональної влади, так само як і у центральної, немає чітких відповідей на запитання “коли?”. За словами Харченка, результати дослідження ситуації займуть кілька місяців.

"Через кілька місяців ми матимемо результат",— каже він.

Але це не означає, що за цей час житло раптово з'явиться у всіх.

"Питання надскладне, у нього немає простого та швидкого рішення. Але після роботи з визначення конкретних потреб наших ВПО ми зможемо зрозуміти, яким категоріям ми зможемо допомогти відносно швидко, а які адвокатувати на рівні держави", - зазначає голова ОВА.

З цього випливає, що у найближчій перспективі всі переселенці навряд чи зможуть отримати новий постійний будинок і, ймовірно, забезпечення житлом проходитиме етапами. Але чи вдасться в принципі забезпечити житлом понад 200 тисяч ВПО з Луганщини, які зараз мешкають на території України? Відповідей наразі немає. Якщо тільки на вивчення потреб ВПО регіону в житло підуть місяці, то 2025 рік, швидше за все, для багатьох нічого не змінить.

Читайте також: Переселенці масово повертаються додому? Перспективи ВПО з Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного