07.05.2021, 18:29

День Перемоги: як ставляться українці до цього свята та який сенс в нього вкладають

Гера Кисмет | Всі новини автора
facebook tweeter live rss
день победы

Напередодні 9 травня Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провели опитування серед українців щодо того, який сенс вони вкладають у це свято та яке місце воно займає в історичній пам'яті жителів країни.

]]>Соцопитування]]> проводилося з 22 по 29 квітня 2021 року, передає Час Пік.

Всього був опитаний 2021 респондент віком від 18 років з усіх регіонів України, за винятком окупованих територій.

День пам'яті та примирення чи День Перемоги: яке свято хочуть відзначати українці?

Результати соцопитування показують:

  • 41% громадян України вважає, що Україна повинна відзначати обидві дати - і День пам'яті та примирення 8 травня, і День Перемоги над нацизмом 9 травня;
  • 31% вважає, що Україна повинна відзначати тільки День Перемоги над нацизмом 9 травня;
  • близько 9% опитаних підтримують ідею відзначати тільки День пам'яті та примирення 8 травня;
  • 10% респондентів байдуже.

Відзначається, що святкування лише 8 травня більше підтримують в Західному регіоні (22%). На Сході та Півдні більше тих, хто вважає, що відзначати слід тільки 9 травня (42% та 48% відповідно).

"Ідея відзначати обидві дати переважає серед усіх вікових груп, крім групи старше 60 років, а також серед електорату всіх партій, крім ОПЗЖ. Ідея святкування обох дат також є більш популярною серед прихильників вступу України до ЄС, зате серед противників європейської інтеграції - більшість вважає доречним відзначати тільки 9 травня", - йдеться в результатах опитування.

З чиєї вини розв'язалася Друга світова війна?

  • 48% українців згодні з тим, що Друга світова війна була розв'язана в результаті змови Гітлера та Сталіна про розподіл сфер впливу в Європі і укладення пакту "Молотова-Ріббентропа".
  • 29% опитаних не згодні з цим твердженням.
  • 23% респондентів не визначилися з відповіддю.

У західних, центральних та південних регіонах з тезою про те, що Друга світова війна була розв'язана з рівної вини двох диктаторів, погоджуються більшою мірою, ніж на Сході України.

"Серед молодшої вікової категорії (18-29 років) погоджується з цим твердженням 50%, не погоджується - 22%. Серед усіх вікових категорій більшість також погоджується з цією тезою, хоча і розрив між згодними та незгодними стає меншим зі збільшенням віку респондентів. Ця ж думка переважає серед електорату всіх партій, крім ОПЗЖ", - зазначили організатори соцопитування.

Чи зміг би СРСР перемогти без допомоги західних союзників?

  • 46% українців впевнені, що СРСР не зміг би здобути перемогу у війні проти нацистської Німеччини без допомоги західних союзників з Антигітлерівської коаліції.
  • 35% респондентів з цим не згодні.
  • 19% - не визначилися.

На Сході та на Півдні баланс думок однаковий, а в Центрі та на Заході схильні більшою мірою погоджуватися з тим, що СРСР не зміг би здобути перемогу самостійно. З твердженням також схильна погоджуватися молодь.

Воїни УПА - борці за незалежність України?

  • 46% опитаних українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України.
  • 29% проти цього.
  • 16% не визначилися.
  • 9% заявили, що їм байдуже.

В основному, рішення влади підтримують жителі Заходу та Центру (80% та 47% відповідно). Також "за" виступає молодь (50% "за" і 19% "проти" серед групи 18-29 років, а серед людей старше 60 років - 42% "за" і 39% "проти").

Крім того, опитування показало, що 25% опитаних українців вважають, що День Перемоги - це насамперед святкування перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. 37% називають цей день святкуванням перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 25% не поділяють жодного з наведених формулювань.

"Радянська інтерпретація досі поширена в Центральному, Південному та Східному регіонах. Цікаво, що майже половина жителів Півдня та Сходу (41% і 46% відповідно) не вибрали жодного з цих варіантів", - зазначили організатори соцопитування.

Георгіївська стрічка - добре чи погано?

  • 43% респондентів підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки.
  • 29% проти цього.
  • 16% висловили байдужість.
  • 13% не визначилися.

"У Західному та Центральному регіонах більшість підтримує це рішення (64% та 47% відповідно). На Півдні та Сході підтримують це рішення по 27%, не підтримують - 33% на Півдні і 43% в Східному регіоні. Підтримує це рішення електорат всіх партій, крім ОПЗЖ", - йдеться в результатах опитування.

Ставлення до історичних постатей

Йосип Сталін

  • 62% опитаних українців вважають фігуру Йосипа Сталіна як історичного діяча негативною для України (в основному, жителі західних і центральних регіонів);
  • Позитивною діяльність Сталіна вважають переважно на Сході - 12%.

Степан Бандера

  • 32% опитаних українців вважають Бандеру позитивною історичною фігурою (у цьому впевнені 70% жителів західних областей);
  • 21% - як позитивною, так і негативною.

"Негативне ставлення переважає в Південному та Східному регіонах, тут діяльність Степана Бандери вважають негативною для України 54% і 48% відповідно, а позитивною - по 11% в обох регіонах... Молодь більш схильна вважати Степана Бандеру історичною фігурою, чия діяльність була скоріше позитивною для України", - йдеться в результатах соцопитування.

Найбільш позитивно оцінюють фігуру Бандери прихильники партії "Європейська солідарність" - 57%.

Чи знають українці про акцію "Безсмертний полк"?

  • 40% опитаних українців не чули про акцію "Безсмертний полк".
  • 27% - чули про неї і позитивно ставляться.
  • 11% - знайомі, але ставляться негативно.

"У Західному та Центральному регіонах найбільше громадян, які взагалі не чули про цю акцію (54% та 45% відповідно). Найбільше тих, хто знайомий і позитивно ставиться - на Півдні та Сході України (46% і 35% відповідно)", - зазначили організатори опитування.

Читайте останні новини України та світу у своєму смартфоні в додатку Час Пiк

facebook tweeter live rss