Як працює національний український спротив на окупованих територіях?

Історія загарбницьких воєн багато чому вчить, зокрема відомо, що в протистоянні з потужним та безпринципним ворогом збройним силам вкрай необхідна допомога населення. Тотальне протистояння, яке крім вдалих дій регулярної армії на фронті передбачає партизанський рух та спротив мирного населення будь-яким діям окупантів (мітинги, відмова від співробітництва тощо). Кожного дня ворог має відчувати неймовірні труднощі у всіх свої потугах асимілювати тимчасово загарбані території, у рашистів має буквально горіти земля під ногами.

Протистояння набирає обертів

Ледве не щодня ми читаємо у новинах, як «весело» живеться загарбникам та їх ставленикам на тимчасово окупованих ними територіях. Час від часу лунають вибухи поблизу домівок колаборантів, їх автомобілі злітають у повітря, подекуди разом із самими зрадниками. Листівки, графіті, надписи з нагадуванням ворогу, що його чекає наступної ночі.

Все це ми бачимо у нашому славному Херсоні, у мальовничій Запорізькій області, на героїчній Харківщині, в Донеччині, Луганщині та навіть Криму. Адже все це – Україна. Саме так загарбник має доживати відведений йому на нашій землі недовгий час, щохвилини почуваючи себе немов у пеклі.

Більше інформації про війну в Україні є на сторінках https://novynarnia.com/, зокрема щодо протистояння українського народу загарбникам на тимчасово окупованих територіях.

Робота українського підпілля на тимчасово окупованих територіях

Координуванням організованих сил підпілля займається Центр національного спротиву. Його робота пов’язана з підготовкою та керуванням підпільними групами, що діють на тимчасово підконтрольних ворогу територіях.

Протидію загарбниками під час окупація можна розділити на 2 напрямки:

• партизанські дії – включають фізичне знищення ворога та найбільш важливих для нього об’єктів та виконуються підготовленими людьми, що мають військовий досвід, відповідні навички та можливості;

• ненасильницький спротив – коригування поведінки цивільного населення, що базується на відмові від співробітництва з ворогом та всілякому НЕ сприянню його укоріненню на території.

Завдяки такій комплексній роботі українські сили опору вже створили надважкі умови для загарбника. Тотальний спротив цивільного населення (постійні мітинги, відмова від паспортів та валюти рф), помножений на методичне знищення гауляйтерів з боку бійців підпілля вкрай послабило адміністративний ресурс рашистів на тимчасово окупованих територіях Півдня та Сходу України.

Почуття постійної небезпеки не додає настрою і звичайним військовим російської армії, які у цій війни і без того дискредитували себе на десятиріччя вперед. Армія мародерів та ґвалтівників не може нормально воювати, знаючи, що попереду мотивовані та озброєні сучасною зброєю ЗСУ, а позаду – ненадійний тил, нажахане командування та суцільна ненависть цивільних мешканців.