У Міноборони розповіли, що ні в якому разі не можна робити родичам зниклих безвісти та полонених військових

Пости у соцмережах про зниклих безвісти та полонених військовослужбовців шкодять їм самим та перемовинам щодо їх обміну.

Про це заявила заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, передає Час Пік з посиланням на прес-службу відомства.

Вона зазначила, що пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади  - можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну.

Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персональні дані військового.

У чому небезпека таких постів? 

Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.  
Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.

Пам'ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.

У Міноборони вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.

Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. 

Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим. 

Що робити?

Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.

Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37, 

• +38 (095) 412 74 24; 
• + 38 (044) 425 12 09.

Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну  інформацію.

Сьогодні влада разом з усіма причетними державними інституціями робить усе можливе, аби кожен український воїн залишився живим і якомога скоріше повернувся додому. 

Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії, станом на сьогодні, в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.

Читайте ще: Україна зможе почати виплачувати компенсації за зруйноване житло, не чекаючи репарацій від РФ, - Шуляк