"Не харківчани, а харківці": мовознавці пояснили, як правильно називати мешканців українських міст

Через багаторічний вплив російської мови в українському повсякденні закріпилися хибні форми назв жителів міст, так звані катойконіми. Найпоширенішою стала калька із суфіксом "-чани", що призвела до появи слів на кшталт кримчани, полтавчани, харківчани — однак вони не відповідають українським нормам.

Учителька української мови ]]>опублікувала]]> в TikTok відео з правильними назвами мешканців різних міст і викликала бурхливу дискусію. Багато користувачів заперечували: мовляв, звикли називати себе "сумчанами" чи "харків’янами".

За ]]>словами]]> філологині Аліни Острозької, український правопис має чіткі правила:

• у Луцьку живуть лучани, у Чернівцях — чернівчани,
• у Полтаві — полтавці (а не полтавчани),
• у Сумах — сумці або сум’яни,
• у Харкові — харківці або харків’яни.

Суфікс "-чани" вживається лише для назв населених пунктів, які вже містять у корені певні звуки: -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-. Тому правильними будуть, наприклад, вінничани, дрогобичани, кролевчани, прилучани.

Острозька наголошує: "Харківці" — давня назва, зафіксована ще в дореволюційних словниках і книгах, тоді як "харків’яни" поширилися лише у 1930-х роках. Варіант харківчани — це калька з російської "харковчане".

Цікаво, що назва сумці теж має історичне коріння: вона вживалася ще у XVIII столітті, а форма сум’яни була поширена в усному мовленні до XX століття.

Мовознавці радять пам’ятати: дотримання словотвірних норм не лише зберігає чистоту української мови, а й повертає до життя автентичні назви, які існували задовго до імперських та радянських впливів.

Читати також: 

Хліб, який працює на здоров’я: сім видів, які варто спробувати