Різдво Христове: традиції великого свята та різдвяні ворожіння

Православні в ніч на 7 січня святкують Різдво Христове - одне з головних християнських свят, яке відоме своїми традиціями.

Різдво Христове - це тихе, сімейне торжество, яке зустрічають у колі близьких людей, повідомляє Час Пік.

Традиції

Різдвяний Святвечір

Святвечір відзначають в ніч на 6 січня. Це найжорсткіший завершальний день Різдвяного посту, якого православні дотримуються 40 днів.

Назва Святвечір походить від слова "сочиво". Так називали й особливе пісне блюдо (кутю) з обварених зерен пшениці, змішаних з насіннєвим маковим або горіховим соком та з медом. Інша назва сочива кутя (вечір перед Різдвом, відповідно, зветься кутейник).

У церквах напередодні Різдва проводять святкову службу, всенічне бдіння та урочисту літургію.

У цей день ніхто не ходив у гості.

У Святвечір сім'я сідає за стіл у чистому або новому одязі. На стіл ставлять 12 пісних страв, серед них - кутя.

У Різдвяний Святвечір на вікна ставлять палаючу свічку. Запалена свічка у вікні перед Різдвом показує, що у цьому будинку чекають Христа.

Різдво

7 січня опівночі у храмах проводять урочисте богослужіння, після якого віруючі сідають за святковий стіл та розговляються м'ясними та рибними стравами.

Традиційно на столі 12 пісних страв. Крім пирогів господині випікали колядки - випічка з житнього прісного тіста з різноманітною начинкою, якими пригощали всіх колядників.

Сьогодні прийнято прикрашати верхівку святкової ялинки зіркою, що символізує Віфлеємську зірку. А ще до того, як ялинка стала головним символом Різдва, житла прикрашав Дідух - житній або пшеничний сніп. Дідух ставили на почесному місці у будинку в червоний кут, біля ікон.

Підготовка до Різдва починалася ще з осені. Саме тоді під час збору врожаю збирали добірні колосся злакових культур та споруджували Дідуха, який зберігався до Різдва.

Народні гуляння

Ще одна різдвяна традиція - "посівання". Основними виконавцями обряду найчастіше були діти. Обряд виконувався зазвичай вранці. Групи дітей обходили будинки та у світлиці обсипали господарів та кімнату зерном, імітуючи сів.

І в наш час вранці 7 січня традиційно ходять від хати до хати та колядують. Колядники розкидають зерна рису, пшениці або проса з побажаннями здоров'я, щастя та достатку, а у відповідь отримують смачні ласощі.

З колядою обходили кожну хату. Різдво з колядками та вертепом відзначали 3 дні. 

Великою популярністю сьогодні користується традиція різдвяних вертепів - театралізованих вистав, в яких відтворюються євангельські сцени.

Різдвяні ворожіння

У давнину святки називалися "святими вечорами". Тиждень до Різдва щодня відзначали ворожіннями. Вважається, що на Святки потрібно звертати увагу на сни, бачення та знамення. Вважається, що в ніч на 7 січня сняться віщі сни.

Традиції ворожіння завжди цікаві дівчатам, які бажають дізнатися про свого судженого, про майбутнє спільне життя.

Ворожіння на дзеркалах

Візьміть два дзеркала, бажано великих та однакових. Встановіть їх один навпроти одного. Висвітлюйте дзеркала так, щоб вийшов довгий осяяний свічками коридор.

Видаліть з кімнати тварин та сторонніх осіб, з вами повинні залишитися одна-дві скромні особи. Однак і вони не повинні розмовляти, дивитися в дзеркало та підходити до вас.

В кінці дзеркального коридору і повинен з'явитися суджений. 

Ворожіння на сон

Покладіть під подушку гребінець зі словами: "Суджений-ряджений, причеши мені голову". Уві сні до вас з'явиться суджений та причеше голову.

Дівчина бере два наперстки з сіллю та водою, змішує та з'їдає. Спати дівчина лягає зі словами: "Хто мій суджений, хто мій ряджений той пити мені дасть". Уві сні подасть пити суджений.

Ворожіння з туфелькою

Так ворожили за старих часів дівиці в селах. Дівчина знімала з лівої ноги туфельку та кидала її за ворота. Уважно стежили за тим, в який бік вказує носок.

Якщо носок туфельки повернут до воріт - дівчині ще рік жити вдома, якщо в будь-яку іншу сторону - новому році її засватають.