ПРОЗА

08.03.2012, 05:49

Легенда про жiночий й чоловічий монастирі.

Петр Владимиров | Все новости автора
Владимир

Эту песню под гитару на русском языке мы пели еще в юности. Я ее адаптировал и перевел. Украинский в данном случае выигрывает. 

1<

Легенду цю, як пiсню, ще в дитинстві

Спiвали вiд зорі і до зорі.

Жiночий й чоловічий (по сусiдству) —

Стояли поруч два монастирі.

2
Жiнкi насамотi завжди нещаснi,
Без них чоловікам — теж не сироп.
І один одному назустріч одночано
Копати вирiшили пiд землей пiдкоп
3
Шлях нелегкий, а час так швидко плине.
Копни землицю — Богу помолись.
Черниці прокопали дві третини.
Монахи ж - на третину спромоглись.
 4
І зрозумiв я, в чому тут причина.
Вона - вся в площині людских натур.
Не дуже сильна стать таки мужчини,
Копнувши трохи, шли на перекур.
 5
Палили — і струмочком дим пускали,
Сміялись з анекдотів наперед.
А в цю хвилину всі жінки копали,
І просувались всі жінки вперед.
 6
 Окремо ще одну назву причину,
Бо знаю цій історії кінець, —
Водночас заповзятливі мужчини
Вели підкоп під винний погрібець.
 7
 Відкривши діжку — всі віно хлистали,
(Що по вусам текло, неначе мед).
А в цю хвилину всі жінки копали,
І просувались всі жінки вперед.

 8
 Помiж человіків один знайшовся.
Сказав вiн: «Хлопці, сором э у нас?»
Докажемо — ми казаки під сонцем,
І що монахи — теж «робочий клас»

 9
 Чоловіки ще довго засідали,
Порядок денний склали наперед,
А в цi хвилини всі жінки копали,
І просувались всі жінки вперед.

 10
 Не про монахiв я вірші складаю,
Неначе не з тією встав ноги.
Нехай тепер жiнки відповідають
За той підкоп і за мої грiхи.

 

Литература: 
field_vote: 
0
Голосов пока нет