Прокурор Богдан Зарічанський про алгоритм процесуальних дій під час досудового розслідування незаконної вирубки лісу

Наразі в Україні ведеться наймасовіша вирубка лісів за останні 30 років - оголосили цьогоріч експерти Всесвітнього фонду дикої природи. Серед проблем називають нищення біорізноманіття та вирубування у недозволених місцях. При цьому активісти та громадські організації мають досить обмежений вплив на те, що відбувається, а законодавчі колізії роблять процес покарання за незаконне вирубування тривалим і складним. Про те, з чим пов’язані процесуальні труднощі і яким повинен бути алгоритм досудового розслідування, нам розповів прокурор Богдан Григорович Зарічанський.

Загальна площа лісового фонду України становить понад 86 тисяч гектарів, тож посилення нагляду держави за такими ресурсами та правове регулювання вирубування - першорядні цілі. Незаконні порубки та пов’язана з ними торгівля нелегальною деревиною становлять значну загрозу лісовому фонду, завдають непоправної шкоди довкіллю, спричиняють значні матеріальні збитки.

Прокурор Богдан Зарічанський наголошує на важливому пункті: усі ліси на території України, незалежно від права власності на них і того, на яких землях зростають, становлять лісовий фонд України, а отже перебувають під охороною держави. Тому встановлення дієвих норм кримінальної відповідальності за незаконну порубку дерев та забезпечення раціонального використання таких ресурсів - важливе завдання для правоохоронних органів, законодавчої та інших гілок влади.

З якими проблемами стикається прокуратура

Прокуратура - важлива ланка у протидії правопорушенням щодо охорони та використання лісового фонду. Однак під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним вирубуванням, з’являються “камені спотикання” через відсутність пропрацьованої методики розслідувань таких злочинів. Також Богдан Григорович відзначає малий досвід судової практики щодо правопорушень, пов’язаних з вирубкою, та недосконалість законодавства.

Суперечності виникали уже під час трактування Кримінального кодексу, де у статті 246 вказано, що незаконна порубка дерев і чагарників приносить “істотну шкоду”. Однак це поняття не було деталізовано - не було зрозуміло, як визначається шкода і в чому вона полягає, чи завдано матеріальних збитків державі, довкіллю або лише виникає загроза збитків довкіллю. Тому під час кримінального провадження поставали питання, як кваліфікувати правопорушення і визначити, чи є у ньому кримінальна складова. А це створювало лазівки для правопорушників. Роз’яснення у поняття “істотна шкода” були внесені лише у січні 2019 року. Тобто, 18 років колізія грала на руку хіба що “чорним лісорубам”!

Інший бік проблеми - нормативні приписи, які дублюють одне одного. Ось що пояснює прокурор Богдан Зарічанський. Крім статті 246 КК України є ще стаття 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка торкається незаконної порубки і пошкодження дерев або чагарників. У результаті слідчому та прокурору довгий час на початковому етапі досудового розслідування доводилося вирішувати питання, як розмежувати кримінально карані діяння та адміністративний делікт. Зазвичай під час судового засідання захист наполягав: стороною обвинувачення не надано жодного доказу про те, що в діях їхніх підзахисних наявний саме склад кримінального правопорушення, а не адміністративного. Тому часто суд приймав рішення не на користь сторони обвинувачення, що призводило до втрати слідів кримінального правопорушення та й взагалі ставило під сумнів перспективу всього кримінального провадження.

Поправки у статтю 246 КК внесли аж у травні 2019 року, коли було зазначено, що незаконну порубку слід вважати кримінальним правопорушенням, якщо збитків було завдано на суму понад 1 921 000 гривень або була спричинена інша істотна шкода довкіллю щодо забезпечення належного захисту, ефективної охорони, раціонального використання та відтворення лісів. Таким чином до появи цих роз’яснень колізії закону дозволяли великій кількості порушників, що розкрадали ліс у глобальних масштабах, залишатися не покараними.

Досвід Прилуцької місцевої прокуратури

За приблизними підрахунками працівників Прилуцької прокуратури, для заподіяння збитків на суму 1 921 000 гривень та настання кримінальної відповідальності необхідно незаконно зрубати приблизно 300 дерев, середній діаметр яких становить 30-60 сантиметрів. Це чимала шкода природному середовищу, особливо, якщо йдеться про місця, де заборонена будь-яка вирубка.

Прокурор Богдан Зарічанський пригадує випадок із діяльності Прилуцької прокуратури, який трапився у листопаді 2018 року. Тоді було виявлено групу осіб, які тривалий час незаконно вирубували насадження дуба на території Прилуцького району Чернігівської області. Після огляду місця порубки прокурори звернулися до Державної екологічної інспекції, щоб спільно порахувати завдані державі збитки. Проте Держекоінспекція повідомила, що випадок виходить за межі повноважень державного нагляду. Після аналізу ситуації працівники прокуратури дійшли висновку, що залучити цей контролюючий орган до розслідування можна лише з дозволу центрального органу виконавчої влади. Тобто бюрократичне затягування і неврегульовані відносини між органами державної влади могли затягнути досудове розслідування та вплинути на його хід. Врешті після залучення фахівців Держекоінспекції було розраховано, що збитків державі завдали на 200 тисяч гривень. Судова інженерно-екологічна експертиза дійшла висновку про завдання істотної шкоди довкіллю через вирубку - погіршились захисні властивості полезахисних насаджень, їхня якість та породний склад, виникла загроза вітрової ерозії ґрунту.

У травні 2019 року порушникам повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Було опитано понад 15 свідків, проведено одночасні допити та слідчі експерименти з відеофіксацією. Обвинувальний акт прокуратура направила в суд 30 липня 2019 року. Окрім відшкодування матеріальної шкоди порушниками судді наклали арешт на вантажівки, які зловмисники використовували, легковий автомобіль, бензопили.

Богдан Григорович Зарічанський підкреслює, що такий алгоритм дій виявився хай і тривалим, але результативним, попри бюрократичні нюанси та колії законів. Прокурор також дає практичну пораду: процесуальному керівнику з самого початку досудового розслідування варто провести радіорозвідку на місці вчинення кримінального правопорушення, встановити абонентів стільникового зв’язку, які там перебували в момент вчинення злочину, оперативно встановити автомобілі, які використовувались для перевезення деревини.

Як показує цей приклад, розслідування правопорушень щодо незаконної вирубки лісу може бути трудомістким і потребує залучення різних державних інстанцій. Проте досвід Прилуцької прокуратури та безпосередньо прокурора Богдана Зарічанського показує, що покарати винних - цілком реально, і що такі діяння можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення. Використовуючи цей уже розроблений алгоритм, можна ефективно боротися зі знищенням лісів. Увагу до проблем екології зазвичай проявляють активісти, але влада має всі інструменти для ефективної протидії злочинам у цьому напрямку.